Н. М. Духаніна аспірант Інституту вищої освіти апн україни медіатехнології як мотивація студентів до навчання icon

Н. М. Духаніна аспірант Інституту вищої освіти апн україни медіатехнології як мотивація студентів до навчання



НазваниеН. М. Духаніна аспірант Інституту вищої освіти апн україни медіатехнології як мотивація студентів до навчання
Дата конвертации23.09.2012
Размер81.98 Kb.
ТипДокументы

Духаніна Н.М. Медіатехнології як мотивація студентів до навчання // Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: Вища освіта України. Дод. 3. Т. V. (12). 2008. С.189-193.


Н.М. Духаніна

аспірант Інституту вищої освіти АПН України


МЕДІАТЕХНОЛОГІЇ ЯК МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАННЯ

У статті розглядаються питання про роль медіаосвіти у вищих технічних навчальних закладах та переваги у застосуванні медіаосвітніх технологій у навчально-виховному процесі.


^ Ключові слова: медіаосвіта, медіаосвітні технології, мікс-медіаосвітні технології.


В данной статье затрагиваются вопросы о роли медиаобразования в высшем техническом учебном заведении, рассматриваются преимущества использования медиаобразовательных технологий в учебно-воспитательном процессе.

^ Ключевые слова: медиаобразование, медиатехнологии, микс-медиаобразовательные технологии.


The article deals with the role of media education in the higher educational establishments. The advantages of using media educational technologies in teaching and educational process are considered in this paper.

^ Key words: media education, media technologies, mix-media educational technologies.


Сьогодні знання та інформаційно-комунікаційні технології є основою суспільного розвитку. Тож, людство є активним споживачем інформації, що постійно збільшується. Величезна кількість телевізійних каналів, відео - та аудіо - продукції, газет, журналів, сайтів в Інтернеті - все це невід’ємна частина сучасного суспільства. Кожен день світ медіа створює навколо кожної людини особливу – медійну реальність, під впливом якої формуються світогляд людини, його освіта, культура, життєві цінності. Отже, одним із основних завдань вищої школи є інформатизація навчально-виховного процесу, що охоплює створення та розвиток комп’ютерно-орієнтованого навчального середовища. В останні роки наголошується на ефективності застосування медіаосвітніх технологій у навчально-виховному процесі у вищих технічних навчальних закладах. Отже, ключові поняття нашого дослідження: медіаосвіта (МО), інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), медіаосвітні технології (МТ).

Проблеми впливу мас-медіа на особистість та суспільство мали відображення в роботах Д. Бакінгема, Ж. Гоне, І.М. Дзялошинського, Дж. Лалла, Л. Селлерса. Використання матеріалів засобів масової інформації перебувало в центрі наукових інтересів Є.М. Міллера, Г.В. Онкович, Н.В. Саєнко, О.А. Сербенської, В.В.
 Усатої, О.В. Федорова, Чемерис І.М., Янишин О.К. та ін. Роль комп’ютерних технологій у навчальному процесі розглядаються у працях З. В. Данилова, Г.О.Козлакової, В.Є.Краснопольського, Л. І.Павлюка, Т. В. Солодкої та інших дослідників.

Медіаосвіта містить величезний інформаційний, дидактичний та мотиваційний потенціал у навчально-виховному процесі. “Російська педагогічна енциклопедія” визначає медіаосвіту (англ. media education з лат. media - засіб) як напрям у педагогіці, що виступає за вивчення школярами “закономірностей масової комунікації (преси, телебачення, радіо, кіно, відео і т.д). Основні завдання медіаосвіти – підготувати нове покоління до життя у сучасних інформаційних умовах, до сприйняття будь-якої інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, оволодіти способами спілкування на основі невербальних форм комунікацій за допомогою технічних засобів” [4]. Російський науковець О.В.Федоров під медіа-освітою розуміє “процес розвитку особистості за допомогою і на матеріалі засобів масової комунікації (медіа) з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, вмінь повноцінного сприймання, інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів, навчання різних форм самовираження за допомогою медіа-техніки” [11]. Г.В. Онкович зазначає, що “медіа-освіта – це процес навчання і самонавчання особистості за посередництва засобів масової інформації/комунікації (ЗМК)”. Медіаосвіта розглядається як автономна дисципліна, як частина загальної освіти, що „може бути інтегрована в традиційні дисципліни” [8]. У статті Б. Потятника “Хто маніпулює маніпулятором?” виділено найважливіші елементи медіа-освіти: 1. Медіа-філософія 2. Масове оволодіння сучасними комунікаційними технологіями, включно із створенням власних інтернет-ресурсів для індивідуального чи корпоративного самовираження, громадських, наукових чи мистецьких цілей. 3. Вироблення “психологічного імунітету” до потенційно неґативного впливу сучасних медіа (у Західній Европі та північній Америці для означення цього напряму також застосовують поняття “медіа-грамотність” (“media literacy”). 4. Медіа-критика (media criticism). Отже, на його думку, медіа-освіту можна розглядати як інструкцію з користування медіа широким загалом [9].

У рекомендаціях ЮНЕСКО зазначається, що „медіаосвіта - частина основного права кожного громадянина будь-якої країни на волю самовираження й одержання інформації, що сприяє підтримці демократії. Визнаючи відмінності в підходах і розвитку медіаосвіти в різних країнах, рекомендується, щоб вона була введена скрізь, де можливо в межах національних навчальних планів, так само як в рамках додаткової, неформальної освіти та самоосвіти протягом усього життя людини” [14]. Серед основних європейських підходів щодо медіаосвіти були виділені наступні : розвиток критичного мислення (Л.Мастерман та інш.), семіотичний (К.Метц та інш.), протекціоністський (С.Міккінен, В.Черніков), розвиток демократичного мислення (Ж.Гонне, Д.Букінгем ), культурологічний (К.Бэзэлгэт, Э.Харт та інш.). До основних російських підходів медіаосвіти відносять : естетичний (Ю.Н.Усов, О.А.Баранов, С.Н.Пензін, Л.М.Баженова), розвиток критичного мислення (А.Спічкін, Л.Зазнобіна, А.Журін), соціокультурний (А.Шаріков), синтетичний (А.Федоров, Е.А.Бондаренко та інш.), практичний (Л.П.Прессман, Ю.І.Божков) [6].

Отже, медіаосвіта навчає суспільство не стояти осторонь величезного потоку інформації, а впевнено користуватись ним, фільтрувати і вибирати все, що сприятиме всебічному розвиткові індивіда.

Останнім часом дуже часто вживаються терміни “технологія”, “інформаційні технології”, “інформаційно-комунікаційні технології”, “медіатехнології” , незважаючи на відсутність єдиних трактувань і визначень. Та кожна з них має право на існування, вивчення і впровадження. Технологія (з грецької téchne – мистецтво, майстерність, уміння й logia –вивчення) – сукупність методів і інструментів для досягнення бажаного результату; спосіб перетворення даного в необхідне [15].

Термін “технологія” посідає важливе місце в методиці медіаосвіти, оскільки застосування будь-якої технології має великий вплив на результат освіти.

Технології медіаосвіти сьогодні передбачають залучення до навчального процесу як традиційних засобів масової інформації (періодичні видання, радіо, телебачення, кіно тощо), так і засоби новітніх інформаційних технологій, а саме – програмно-апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі обчислювальної техніки; використовують також сучасні способи і системи інформаційного обміну, що забезпечують операції збирання, накопичення, збереження, оброблення й передавання інформації [2].

О. Горюнова зазначає, що медіатехнології супроводжують людину давно. Медіа умовно ділять на п'ять типів: ранні (писемність), друковані (друкарство, літографія, фотографія), електричні (телеграф, телефон, звукозапис), мас медіа (кінематограф, телебачення), цифрові (комп'ютер, Інтернет) [1].

Різноманітні й класифікації технологій навчання: технології навчання з орієнтацією на вирішення проблем, проектно-творчі технології навчання, технології РО, комп'ютерні технології навчання (КТН), технології дистанційного навчання, модульні технології навчання, інтегральні технології навчання і т.д. [3].

Сьогоднішнє покоління студентів є технічно більш передовим ніж студенти їхнього віку десятки років тому. Інтерес молоді до всього, що пов’язано з технічним прогресом, величезний. Ця зацікавленість може минути, але наразі вона допомагає викладачам. Тому, якщо не запровадити медіатехнології у навчальний процес зараз, то в майбутньому це вже не матиме такого значного ефекту.

Застосування досягнень новітніх медіатехнологій відкриває перед викладачами та студентами нові можливості, значно розширює та урізноманітнює зміст навчання, методи та організаційні форми навчально-виховного процесу, забезпечує високий науковий і методичний рівень викладання. Медіаосвітні технології якнайкраще відповідають принципам особистісного підходу. Їх застосування підвищує ефективність подання нового матеріалу, розвиває їх розумові та творчі здібності. Медіатехнології – це потужна мотивація студентів до навчання.

Отже, використання різних засобів інформацій у навчально-виховному процесі, а саме писемних, друкованих, електричних, телевізійних, цифрових і є медіаосвітні технології. Різноманітні комбінації окремих видів медіатехнологій можна віднести до так званих “мікс-медіаосвітніх технологій”. Таким чином, на одному занятті ми можемо використовувати друковані та телевізійні технології, на іншому – цифрові та електричні (напр. звукозаписи) і т.д. Таке чергування щодо застосування медіатехнологій буде мати ефективний вплив на навчальний процес, підвищить мотивацію, інтерес студентів до навчання, спонукатиме до творчої діяльності. Це допомагатиме викладачам, які зможуть обирати такі комбінації медіатехнологій, що більше підходять до того чи іншого заняття з врахуванням теми, цілей, завдань заняття, засобів подання матеріалу, тощо у підготовці та проведені занять.

Таким чином, застосування медіаосвітніх технологій у навчально-виховному процесі вищих технічних навчальних закладів є не лише доцільним, а й необхідним. Вони виконують такі основні функції:

- інформатизація навчального процесу (доступ до різних джерел інформації);

- активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів;

- підвищення мотивації студентів до навчання;

- інтерактивність навчання;

- моніторинг навчального процесу;

- підвищення ефективності засвоєння студентами навчального матеріалу;

- спонукання до творчої діяльності (підготовка презентацій з використанням комп’ютерних програм; участь студентів у відеоконференціях, робота з зарубіжними студентами і т.д.).

Отже, застосування медіатехнологій у навчальному процесі надає викладачеві можливість урізноманітнювати завдання та форми подання інформації; використовувати комп’ютерні програми, які включають різноманітний набір вправ: навчальних (для презентації матеріалу), тренувальних (для відпрацювання навичок і вмінь), текстуальних (для перевірки знань). Вони дають можливість моделювати ситуації, які максимально наближені до умов професійної діяльності; активізувати навчальну діяльність студентів, посилювати їх самостійну роботу (можливість обирати інформацію, що безпосередньо стосується їхньої професійної діяльності, працювати у темпі, відповідно до рівня знань студента) ; розвивати критичне мислення студентів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Горюнова О. Медиа: история экспансии. 2001. Краткий конспект курса лекций:  Медиа: история экспансии. 2001 . - http://edu.of.ru/attach/17/31177.doc.

2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник. – К.: Академвидав, 2004.– 352 с. (Альма-матер)

3. Дочкин С.А. Мультимедия в самостоятельной работе вуза. // Материалы IV Всероссийской научно-практической конференции “ Информационные Недра Кузбасса”. - Кемерово, 2005

4. Медиаобразование//Российская педагогическая энциклопедия. Т.1/Гл. ред. В.В. Давыдов. - М.: Большая российская энциклопедия, 1993. - С. 555.

5. Максимова Г. Технологии медиаобразованя // Высшее образование в России. – 2005. - № 6. – С.131-134.

6. Новикова А.А Медиаобразование в России и Европе в контексте глобализации. – http://www.iriss.ru

7. Онкович Г.В. Медіа-педагогіка і медіа-освіта: поширення у світі // Дивослово, 2007.– No 6. – с.2-4.

8. Онкович Г.В. Медіапедагогіка. Медіаосвіта. Медіадидактика // Вища освіта України, 2007. – № 2. – с.63-69.

9. Потятиник Борис. Хто маніпулює маніпулятором? // Часопис Ї, 2003. – №30. – с.34-54

10. Соловов А.В. Информационные технологии обучения в профессиональной подготовке // Информатика и образование. – 1996.- № 1.

11. Федоров А.В. Медиаобразование, медиаграмотность, медиакритика и медиакультура // Высшее образование в России. - 2005. - № 6. – С. 134-13.

12. Федоров А., Челышева И. Медиаобразование в современной России: основныемодели // Высшее образование в России, – 2004. – No 8. – С. 34-39.

13. Чемерис І.М. Медіаосвіта за кордоном: теорії медіаосвіти та коротка історія розвитку // Вища освіта України, 2006. – No 3. – С.104 – 108.

14. UNESCO. Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization In Education for the Media and the Digital Age. Vienna: UNESCO,1999. – С. 273-274.

15. Wikipedia. – http://ru.wikipedia.org




Похожие:

Н. М. Духаніна аспірант Інституту вищої освіти апн україни медіатехнології як мотивація студентів до навчання iconРішення міжнародної науково-практичної конференції " Екосистемні І морфоеволюційні дослідження молюсків" (Житомир, 13-15 травня 2004 р.)
Житомирського державного університету імені Івана Франка при організаційній підтримці Інституту зоології нан україни ім. І.І. Шмальгаузена,...
Н. М. Духаніна аспірант Інституту вищої освіти апн україни медіатехнології як мотивація студентів до навчання iconРозроблено І внесено кафедрою економічної теорії та основ підприємництва
Освітньо-професійна програма вищої освіти за професійними спрямуваннями 0501 “Економіка І підприємництво”
Н. М. Духаніна аспірант Інституту вищої освіти апн україни медіатехнології як мотивація студентів до навчання iconWww economycs narod ru Міністерство освіти та науки України

Н. М. Духаніна аспірант Інституту вищої освіти апн україни медіатехнології як мотивація студентів до навчання iconWww phylosophy narod ru Міністерство освіти та науки України

Н. М. Духаніна аспірант Інституту вищої освіти апн україни медіатехнології як мотивація студентів до навчання iconПрограма курсу «Середньовічна єврейська філософія»
Курс «Середньовічна єврейська філософія.» створено для студентів першого року навчання сертифікатної програми з юдаїки
Н. М. Духаніна аспірант Інституту вищої освіти апн україни медіатехнології як мотивація студентів до навчання iconПрограма курсу «Сучасна єврейська філософія»
Курс «Сучасна єврейська філософія» створено для студентів першого року навчання сертифікатної програми з юдаїки
Н. М. Духаніна аспірант Інституту вищої освіти апн україни медіатехнології як мотивація студентів до навчання iconКазаков юрій Миколайович
...
Н. М. Духаніна аспірант Інституту вищої освіти апн україни медіатехнології як мотивація студентів до навчання iconМіністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено»
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Н. М. Духаніна аспірант Інституту вищої освіти апн україни медіатехнології як мотивація студентів до навчання iconФундаментальна студія українського вченого чи з яким Шевченком вступаємо в ХХІ століття
Нахлік. Доля – Los – Судьба: Шевченко І польські та російські романтики / нан україни. Львівське відділення Інституту літератури...
Н. М. Духаніна аспірант Інституту вищої освіти апн україни медіатехнології як мотивація студентів до навчання iconМене звати Роман. Прізвище моє Васильчик. Пропоную Вашій увазі звіт роботи вчителя інформатики в між атестаційний період
Й гімназії-спецшколі-інтернаті. Проходив курси при Тернопільському інституті післядипломної педагогічної освіти з лютого по квітень...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©podelise.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов