Медіапедагогіка та її складові як чинники формування особистості icon

Медіапедагогіка та її складові як чинники формування особистості



НазваниеМедіапедагогіка та її складові як чинники формування особистості
Дата конвертации23.09.2012
Размер42.24 Kb.
ТипДокументы

Актуальные проблемы формирования личности врача у студентов-медиков: материалы УШ межд.- научн. практ. конференции, Киев: 26 марта 2008 г. / Под ред. В. И. Первака. – К.: Медицинский институт Украинской Ассоциации Народной Медицины, 2008 г. - 164 с. (на укр. языке). - Актуальні проблеми формування особистості лікаря у студентів-медиків: Матеріали УШ міжн. наук.-практ. конференції, Київ, 26 березня 2007 р. / Під ред. В. І.Первака. – К.:МІ УАНМ, 2008 р. – 164 с.


Онкович А.В. Медиапедагогика и ее составляющие как факторы формирования личности ( на укр. языке). - Онкович Г.В. Медіапедагогіка та її складові як чинники формування особистості // Актуальні проблеми формування особистості лікаря у студентів-медиків: Матеріали УШ міжн. наук.-практ. конференції, Київ, 26 березня 2007 р. / Під ред. В. І.Первака. – К.:МІ УАНМ, 2008 р.- С.121 – 123.


Ганна ОНКОВИЧ

^ МЕДІАПЕДАГОГІКА ТА ЇЇ СКЛАДОВІ

ЯК ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

Засоби масової інформації/комунікації в освітньому просторі присутні досить давно. Та тільки наприкінці минулого століття з”явилися такі поняття, як медіапедагогіка, медіаосвіта та ін., без яких нині важко уявити процес формування особистості.

Средства массовой информации в образовательном пространстве прсутствуют достаточно давно. Однако только в конце пришлого столетия пояивлись такие понятия, как медиапедагогика, медиаобразование и др., без которіх сегодня трудно представить процесс формирования личности.


Останнім часом у світовій науковій педагогічній літературі можна зустріти терміни, до складу яких входить слово медіа: медіапедагогіка, медіаосвіта, медіапсихологія, медіакритика, медіаграмотність, медіакультура, медіашкола, медіа ландшафт, медіаекологія, медіареальнісь, медіа конвергенція та ін.. Слова ці, як і похідні словосполучення (медійна галузь, медійна освіта, медіатизація культури, наприклад), відсутні у сучасних українських словниках. Однак вочевидь, що їхн. тлумачення має безпосереднє відношення до поняття „формування особистості”.

Розвиток засобів масової інформації/комунікації та їх залучення до процесу навчання і виховання значно активізували творчий пошук педагогів у багатьох країнах. Нині дослідники активно послуговуються термінами, до складу яких входить слово „медіа”. Але якщо „педагогіка - наука про виховання, освіту і навчання”. [1, с.713], а „освіта – сукупність знань, здобутих у процесі навчання” або „піднесення рівня знань; навчання”, „процес засвоєння знань” [1, с.681] тощо, безперечно, право на життя мають обидва нові терміни. Зауважимо, що в Українському педагогічному словнику С.Гончаренка, у Соціолого-педагогічному словнику за ред.В.В.Радула, у Педагогічному словнику за ред. М.Д.
Ярмаченка та інших про медіапедагогіку немає навіть згадки, а про медіаосвіту йдеться як про „напрям у педагогіці, представники якого виступають за вивчення школярами (виділення наше. – Г.О.) закономірностей масової комунікації (преси, телебачення, радіо, кіно тощо)” [3; 4; 5]. „Современный словарь по педагогике» [6, с.394], виданий 2001 р. у Мінську, теж орієнтує на шкільну освіту. На нашу думку, не доцільно обмежувати контингент тих, на кого зорієнтована медіаосвіта, тільки школярами. Це – освіта для всіх засобами медіа.

У країнах, де питання про роль ЗМІ у навчальному процесі постало у минулому столітті, існують обидва терміни. В англомовних країнах більш поширений термін „медіаосвіта”, в Німеччині – „медіапедагогіка”, де вона як складова медіакультури розглядається в кількох напрямах. У Росії, Польщі відчутні „англомовні запозичення”. Як бачимо, присутність засобів масової інформації у навчальному процесі спонукала до появи й актуалізації нових термінів. Однозначно: педагогічна наука на очах збагачується новим напрямом – медіапедагогікою, яка, за логікою, має складатися з медіавиховання, медіаосвіти і медіанавчання, і обслуговуватися відповідними технологіями. Можливо, медіапедагогіка – це таке відгалуження педагогіки, де для досягнення освітньо-виховної мети послуговуються відповідними технологіями, для котрих наявність масовокомунікаційного джерела є обов”язковою умовою? Можливо, медіапедагогіка – це наука про освіту, навчання, і виховання із залученням матеріалів із масовокомунікаційних джерел?

Отже, на часі вести мову й про медіадидактику, оскільки „дидактика – частина педагогіки, теорія освіти й навчання, що обґрунтовує і розкриває зміст освіти, методи і організаційні форми навчання” [1, с.220]. Термін „пресодидактика” ми ввели в обіг ще у минулому столітті, тож сьогодні можемо стверджувати, що існують такі складові дидактики, як теледидактика, кінодидактика, мультимедіадидактика (в т.ч. – інтернетдидактика) тощо. Допоки ніхто ще не запропонував узагальнити відповідні дидактичні напрацювання і дати їм назву…

Надзвичайна перспектива, на нашу думку, чекає психологів. Можемо стверджувати про перспективність нового напрямку в психологічній науці – медіапсихології. Напрацювання психологів із використанням медійних текстів, із опорою на матеріали ЗМІ, котрі сьогодні наявні в науці „про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот”, в науці, де йдеться про „сукупність питань, роздумів, які стосуються моралі, поведінки, людських переживань тощо”, про „сукупність психічних процесів, обумовлених певною діяльністю, станом ” [1, с.1002] і т.ін. волають: дайте нам назву. І цим узагальненим терміном має бути медіа психологія, що, безперечно, викликатиме особливий інтерес у медиків.

Література

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2001.- 1440 с.; перевид. – з додатками і доповненнями, 2005 р. – 1728 с.

  2. Український орфографічний словник / за ред.. В.М.Русаніського. – 5-е вид.- К.: Довіра, 2006. – 940 с.

  3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник.— К.: Либідь, 1997. — 376 с.

  4. Соціолого-педагогічний словник /за ред. В.В.Радула. К.: ЕксОб, - 304 с.

  5. Педагогічний словник / За ред. Ярмаченка М.Д. – К.: Педагогічна думка, 2001. – 516 с.

  6. Современный словарь по педагогике / Уклад. Рапацевич Е.С. – Мн.: «Современное слово», 2001. – 928 с.

  7. Потятинник Б. Масова журналістська освіта – а чому б ні? // МедіаКритика: Щокварт. дайджест електроннного журналу.- Львов: ЗУМЦНЖ, 2005. – Ч.10. – С.7-10.

  8. Гоне, Жак. Освіта і засоби масової інформації/ Перекл. з франц.—К.:„К.І.С.”,2002.— 100с.

  9. Робак В. До питання про розвиток медіапедагогіки у Німеччині // ІІ Український педагогічний конгрес: Зб. матер.– Львів: ТзОВ Камула, 2006. – С.275 – 286.




Похожие:

Медіапедагогіка та її складові як чинники формування особистості iconКурйозні випадки з життя відомих людей „я обираю орфографію. Вас убито”
Причому стосується це не тільки “ліриків”, а й “фізиків”. Більш того — художників, музикантів, полководців, педагогів. Скажемо ширше:...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©podelise.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов