Про проект концепції реформування країни від всеукраїнської громадської організації \"Успішна Україна\" icon

Про проект концепції реформування країни від всеукраїнської громадської організації "Успішна Україна"



НазваниеПро проект концепції реформування країни від всеукраїнської громадської організації "Успішна Україна"
Дата конвертации23.09.2012
Размер105.57 Kb.
ТипДокументы

Про проект концепції реформування країни від всеукраїнської громадської організації "Успішна Україна"

(http://www.uspishnaukraina.com.ua/uk/strategy/43/163.html).


Дещо несподівано по електронній пошті одержав запрошення на обговорення даного проекту.

Що ж, ви самі, панове, на це напросилися.


Зразу скажу прямо – в цілому проект утопічний і нереальний і прямо свідчить про нерозуміння його авторами суті того, що вони говорять і роблять.

Неадекватна сама мета проекту. Показувати можна все що завгодно, у тому числі ремінь коту, який їсть курча. Результат добре відомий: „А Васька слушает да ест“. Що означає „реалізувати існуючий потенціал країни“? Скажімо, Р. Ахметов для себе його реалізував, і реалізував „непогано“. Водночас ця нинішня „реалізація“ Ахметових, Пінчуків та їм подібних для населення країни вже означає його зменшення на 6 (шість!) мільйонів – і це ще не остаточний його результат (сталінський голодомор, про який так люблять галасувати нинішні „патріоти“, – і той призвів до меншого „результату“)!

„Великий стрибок“ вже був у Китаї при Мао Цзе-дуні. Результат відомий (це ж треба – так відверто повторювати чужу дурість!).


„Перетворити Україну в розвинуту європейську країну за 10 - 15 років“.

На європейську країну Україну перетворювати не треба – вона вже є європейською внаслідок самого географічного положення. Всі балачки по „європейськість“ України не варті виїденого яйця. А от у розвинену її перетворити треба було б, але все питання у тому, як це зробити та в інтересах кого це зробити. В усякому разі, за 15 років „незалежності“ жодного кроку у цьому напрямку зроблено не було. Навпаки, було зроблено безліч кроків у прямо протилежному напряму. І чому „за 10—15 років“? Чому не за 5—6 або 30—40? Попередні „мрійники“ за минулі 15 років спромоглися перетворити Україну на деградовану і далі деградуючу країну, а наміри у них нібито були не менш благородними!


„Україна - 2006 перебуває на етапі переходу від періоду первинного накопичення капіталу до цивілізованого демократичного суспільства.“

Начебто вірна констатація в дійсності абсолютно не відповідає реальному становищу. Її автори механічно перенесли епоху зародження капіталізму в Англії на нинішній український грунт. Вони не взяли до уваги, що те „накопичення“ відбувалось в умовах переважання феодального напівнатурального способу виробництва, коли капіталізм лише народжувався, а наше „накопичення“ відбувається за зовсім інших умов – умов домінування розвиненого капіталістичного виробництва, виробництва, яке вже стоїть на порозі переростання у наступний етап товарного виробництва; до того ж те виробництво, яке існувало у нас до „перебудови“ з розвалом та розкраданням, було виробництвом теж капіталістичним, але з однією корінною відмінністю – у ролі капіталістичного виробника виступав єдиний супермонополіст – партійно-державний бюрократичний апарат.
У Англії, за висловом, до речі, глави її уряду, т. Мора, „вівці з’їли людей“. Про нас, характеризуючи минулі 15 років „незалежності“, можна сказати майже те саме – „гроші з’їли людей“.

В дійсності Україна уже більш ніж 15 років перебуває на перманентному етапі розкрадання криміналізованою комуністичною „елітою“ у мовчазній змові з кримінальним „активом“ народного надбання. І кінця цьому процесу не видно. Причина (суб’єктивна, ідеологічна) очевидна – ні „еліта“, ні народ не уявляють собі нічого іншого – сім десятків років у країні методично знищували все, що могло думати (про „звички“ все „тягти до себе“, у тому числі і з іншого, включаючи його шкуру, можна не говорити – це очевидно). Епоха вимагає титанів, а в наявності одні лише карли.

Проблема вирізняється у більш широкому контексті (адже Україна існує не сама по собі, а як складова частина всього світового співтовариства, і доки ми не зрозуміємо, що відбувається з світовою економікою в цілому, ми не зможемо адекватно оцінити стан сьогоднішньої України ):

Світ перебуває напередодні етапу переходу від капіталістичного товарного виробництва до більш розвиненого та соціально орієнтованого колективного товарного виробництва. Україна загрузла на етапі розтаскування та розкрадання ії „громадянами“ всього народного надбання, тобто формування найпримітивнішої, найвідсталішої форми капіталістичного виробництва з очевидним кримінальним підтекстом, а з кінця нинішнього 2006 року починається етап подальшого прямого безжального обкрадання накравшою меншістю обдуреної та обкраденої більшості. На цьому шляху ніякої мови про будь-який прогрес чи розвиток бути не може – країна прямо приречена на деградацію та вимирання.


„Використати величезний потенціал країни (природні, інтелектуальні ресурси, унікальний геополітичний стан тощо) в інтересах суспільства не виходить у зв’язку з небажанням одних і неспроможністю інших громадян створити такі умови для капіталу (грошей), щоб вони працювали не тільки на власника, але і на користь всього суспільства.“

Для того, щоб „використати величезний потенціал країни (природні, інтелектуальні ресурси, унікальний геополітичний стан тощо) в інтересах суспільства“, треба перш за все з’ясувати той самий „інтерес суспільства“, тобто уточнити, у чому саме він полягає. Не може бути спільного суспільного інтересу у Пінчука з Ахметовим та яким-небудь Іваном Демурою разом з таким же Василем Федоровим у зв’язку з тим, що перші прибрали до своїх рук практично всі багатства країни, а другі на них „ішачать“. Європа за два з лишнім століття зуміла якось звести ці інтереси докупи методами свого „соціалізму“, при якому задля компенсування злиденного стану маси населення, в основному найманих працівників, шляхом державного регулювання „соціалістичним“ чиновництвом від капіталістів відбирається понад 50% їх прибутків, від чого ті відверто стогнуть, а ті, на чию користь це нібито спрямовано, теж не мають приводів для задоволення (а от для зловживань чиновників, які здійснюють цей процес, поле надзвичайно широке, недаремно корупційні скандали у Європі не вщухають).

У нас найбільш відверто позицію європейського „соціалізму“ висловив наш доморощений „соціаліст“ В. Цушко на „свободі слова“ у С. Шустера: „Мене не цікавить, де і як ви вкрали те, чим ви володієте. Мене цікавлять три речі: податки, робочі місця і заробітна плата“. Причому, звісно, податки на першому місці, інакше „соціалісту“ нічим буде займатись і нічого буде їсти. Наскільки „ефективним“ буде у наших умовах „регулювання“ таких Цушків, зрозуміло – країна потоне у корупції (навіть якщо сам п. Цушко кристально чесна людина).

„Створити умови для капіталу (грошей), щоб вони працювали не тільки на власника, але і на користь всього суспільства“, неможливо. Капітал, за визначенням К. Маркса, є „самозрозтаюча вартість“, він „працює“ тільки сам на себе і „на користь всього суспільства“ „працювати“ не може – така його суспільна сутність (здається, К. Марксу належить фраза: „Навіть під час голоду хліб ввозиться не тому, що народ голодує, а тому, що торгівці хлібом роблять гроші“; один із головних ідеологів капіталістичного способу виробництва А. Сміт зазначав, що інтерес капіталістів прямо протилежний загальносуспільному інтересу, а його в антипатії до капіталістів запідозрити не можна). Можна або певною мірою компенсувати його вади шляхом „соціалізму“ європейського зразка (і в цьому разі нема чого город городити – треба йти до Мороза і Цушка і „регулювати“ разом з ними), або позбавити його того впливу, який він на сьогодні має, шляхом переходу до колективного товарного виробництва, при якому гроші перетворюються в такий самий засіб виробництва, як і інструмент і верстат. Нема капіталіста – нема капіталу, прибутку, нема соціальної нерівності. Є виробничі фонди, є доход суб’єкта товарного виробництва, є заробітна плата. Все. І більше нічого для реалізації соціальної справедливості та адекватної ефективності суспільного виробництва не треба.

А без цього „створити умови“ не вдається і не вдасться. І справа тут зовсім не в „небажанні одних і неспроможності інших“. Справа в самій сутності капіталу і економіки в цілому і „небажанні“ тих, кому дозволили накрасти, перестати красти та віддати назад накрадене і „неспроможності“ усвідомити свій суспільний інтерес і діяти у відповідності з ним тих, кого обікрали і продовжують обкрадати (для спростування тези про „небажання та неспроможність“, які в вочевидь за допомогою „Успішної України“ мається на меті подолати, для початку треба було б самому ініціатору „Успішної України“ Юрію Володимировичу Бойку реорганізувати свою компанію „Літер“ у колективну виробничу асоціацію та показати приклад, як можна від егоїстичного інтересу купки перейти до загального інтересу всіх).

Отже, в дійсності на сьогодні основний суспільний інтерес і України у тому числі полягає у переході економіки до найпрогресивнішого способу товарного виробництва – колективного виробництва – з вирішенням в результаті практично всіх соціальних проблем. І якщо ініціатори „Успішної України“ зважаться діяти (не „показувати“, а діяти!) у цьому напрямку, справа їх не безнадійна. Якщо ні – провал її неминучий. Ще одна порожня балаканина – і більше нічого.

„Наслідком цього є, на нашу думку, основні українські проблеми:

  • олігархізм - зростання політиків і чиновників з крупним бізнесом і відповідна відсутність самодостатності (слабкість) політичної еліти,

  • неефективне (м’яко кажучи) використання державних фінансів,

  • беззаконня і безвідповідальність на всіх рівнях,

  • добровільна і вимушена брехня (з усіма пов’язаними наслідками - хабарі, корупція, надзвичайно велика тіньова економіка тощо), яка загрожує перетворитись в національну рису.“

Нинішні суспільні проблеми на Україні є наслідком хибності самої основної ідеї – ідеї „побудови“ капіталістичного суспільства аморальним та антисуспільним шляхом – шляхом розтаскування та розкрадання суспільного надбання ставшою на шлях криміналізації правлячою партійно-державною „елітою“ у мовчазній змові з прямим криміналітетом. Звичайно, їх більше, ніж означені чотири, але поки що пройдемося по цих чотирьох.

„Олігархізм“. Пряме знущання і над мовою, і над суттю явища. Адже старогрецьке слово „олігархія“ означає „владу небагатьох“. У нас же чомусь цим словом стали називати купку злодіїв, які розтягнули та розкрали практично всі народні багатства. Що їм дали таку можливість практично такі ж самі злочинці – це інша справа, – але від того вони злодіями бути не перестали (мається на увазі не юридичний аспект, згідно з яким злочинцем чи злодієм можна назвати тільки того, кого засудив суд, а аспект суспільний; засудити ж їх просто нікому – у тих, хто мав би це зробити, теж „рильце в пушку“; а ворон воронові, як відомо, око не виклюне). Прямодушні римляни у свій час не ховали сіркових очей і прямо називали таких „розкрадачами загальнонародного надбання“ – „fures publici“. Звичайно, „злодій повинен сидіти у тюрмі“, але ж то у більш-менш пристойному суспільстві. Яким є суспільство, у якому злодії не тільки не сидять у тюрмі, але й керують державою, думаю, пояснювати не треба. І кому в такій країні можна щось біль-менш пристойне „показувати“, я не уявляю.

Замість езопового „олігархізм“ треба казати прямо: мафіозність – зрощення (а не „зростання“ – автори не досить володіють українською мовою) криміналізованого державного апарату с кримінальним підприємництвом, внаслідок чого ні про які позитивні якості політичної „еліти“ не може бути й мови.

„Державні фінанси“ у країні – не що інше, як злодійський „общак“, як його назвав міністр внутрішніх справ Ю. В. Луценко, – і ні про яку „ефективність“ (в загальносуспільному плані) їх використання не може бути ніякої мови.

Беззаконня. Суспільство, яке не має суспільно-корисної мети і, навпаки, підпорядковане меті антисуспільній, злочинній по своїй соціальній природі, не може не бути беззаконним. Вищим „законом“ такого суспільства є загальна ненажерливість усіх, включаючи і законодавців, і суддів. Це навіть не „людина людині - вовк“. Це набагато гірше. Таких взаємовідносин навіть у зграях вовків не буває. Відповідати ж у цьому суспільстві ні перед ким – „найсправедливіший“ суддя, якщо до нього трохи уважніше придивитись, виявляється таким же злочинцем.

Брехня дійсно – у тому числі і на шпальтах документа, який я зараз піддаю критиці (і дуже хотілося б, щоб вона була неусвідомленою, просто в результаті недостатнього розуміння). Тіньова ж економіка вже не „загрожує“ – вся економіка України давно вже є тіньовою, всі 15 років „незалежності“.

„Сьогодні значна частка громадян має моральні вади (жадібність, брехливість, слабкі релігійні «гальма», низька «державність», низька культура і т.і.).“

Сказано занадто м’яко. Не „значна більшість“, а практично все суспільство має такі „вади“. Звідки взяти „державність“, коли сама держава створена не шляхом „збирання земель“, як це було завжди і кругом, а кримінальним шляхом розтягнення на шматки великої держави?! Про яку „культуру“ можна говорити в країні, де аморальність стала нормою моралі, злочинність – нормою життя, країні, в якій бути злодієм не тільки вигідно (вигідно це, якщо не впіймали і не покарали, будь-де і будь-коли), але й почесно!?

„Релігійні гальма“. Не маючи дійсних суспільних ідеалів, правляча кримінальна верхівка насаджує народу ті самі „релігійні гальма“, яких у неї немає. Для дійсних „гальм“ треба мати суспільний ідеал, а коли його немає, не допоможе ніякий релігійний налигач, який влада накидає на громадянина. Християнство давно вже не є загальносприйнятним моральним ідеалом, і всі потуги його відродити приречені кінець кінцем на провал. Єдине, чого можна на цьому шляху „досягти“, – це витіснення християнства більш молодим та агресивним мусульманством. До того ж автори Проекту „не помічають“ найстрашнішого: вже вирощено ціле покоління, для якого „мораллю“ стало: „вкради!“, покоління, якому переконливо доведено: працювати невигідно і не почесно, а от красти і вигідно, і почесно, причому чим більше, тим краще.

„Етап первинного накопичення капіталу виступає каталізатором цих негативних рис, особливо у тих їх носіїв, що відносяться до активної частини суспільства (політики, чиновники, судді, бізнесмени тощо).“

Етап „первинного накопичення капіталу“ пройшов набагато раніше й в основному у інших країнах. „Накопичене“ у нас українським капіталом не стане – його безжально прибере до рук іноземний капітал, що б не робили наші доморощені кандидати у капіталісти (закон концентрації та централізації капіталу ніхто не відмінив и не в силах відмінити). Нафтопереробну промисловість уже „здали“ російському капіталові, „Криворіжсталь“ – капіталові індійському, за ними „здадуть“ і все інше – така природа сучасного розвиненого капіталізму – він не дасть вижити примітивному капіталізму епохи „накопичення“, тим більше накопичення вочевидь кримінального. Тому ніякого „світлого майбутнього“ за цим „накопиченням“ не буде і не може бути, ніякої реалізації „існуючого потенціалу країни“ на цьому шляху не буде і не може бути (в усякому разі, для народу України – в результаті український етнос, про який нібито так „піклуються“ „батьки нації“, просто зникне з поверхні Землі).

„Негативні риси“ завжди притаманні „активній частині суспільства“, в першу чергу криміналітету, про який чомусь автори „забули“. Просто епоха банкрутства комунізму випустила зовні цих, за висловом К. Маркса, наймерзенніших рис людської природи – „фурій приватного інтересу“.

„На наш погляд, змусити таких громадян приносити користь не тільки собі, але і суспільству за умови слабкого громадянського суспільства (розчарування, пасивність значної частки громадян), можливо тільки жорсткими заходами, одночасно даючи більше можливостей для самореалізації чесним розумним активним громадянам і використання притаманного громадянам України потенціалу працьовитості, миролюбності.“

Інтересно, яким чином „слабке громадянське суспільство“ зможе „змусити“ „таких громадян“ „приносити користь не тільки собі, але і суспільству“, хто в змозі в ньому провадити ці самі „жорсткі заходи“ проти носіїв „негативних рис“ і де взяти „чесних розумних активних громадян“ та які саме „можливості для реалізації“ їм давати і хто саме буде давати? Це очевидний заклик до диктатури, але диктатурі кого? Відомо, що, скажімо, диктатуру Наполеона кінець кінцем спіткала невдача, з диктатурою пролетаріату вийшло щось не так, в дійсності це була диктатура дрібного чиновництва, диктатура капіталістів (італійський фашизм та німецький націонал-соціалізм) теж зазнали поразки. Відносно ж „використання притаманного громадянам України потенціалу працьовитості, миролюбності“, то найбільш виразно ці „притаманні“ риси охарактеризовані знаменитим героєм однойменної п’єси Карпенко-Карого Мартином Борулею: „А пан Красовський каже, що я бидло, а син мій теля!“, і саме їх і не без „успіху“ використовують всі ці Ахметови та Пінчуки.


Все інше можна не коментувати – зрозуміло, що все це утопія, яка не має під собою ніякого реального підґрунтя і дійсного розуміння сьогоденних суспільних реалій. До того ж автори проекту не беруться самі за його реалізацію, а „пропонують“ його „для використання всім політичним партіям і громадським організаціям України“. А що таке наші „політичні партії“ та що їм „треба“, відомо добре.

Єдиний позитив Проекту – це бажання. Трохи дивно, що бажання не зробити, а сказати. А куди ведуть хороші побажання, відомо.


Олександр Іванович Торубара

М. Одеса

12 листопада 2006 р.




Похожие:

Про проект концепції реформування країни від всеукраїнської громадської організації \"Успішна Україна\" iconЗатверджено: Протоколом Загальних зборів засновників громадської організації „Ініціативний Союз „Відродження” від 10. 04. 2010 р
Протоколом Загальних зборів засновників громадської організації „Ініціативний Союз „Відродження” від 10. 04. 2010 р
Про проект концепції реформування країни від всеукраїнської громадської організації \"Успішна Україна\" iconПро затвердження Статуту громадської організації „Ініціативний Союз "Відродження"
Про затвердження Статуту громадської організації „Ініціативний Союз ”Відродження”
Про проект концепції реформування країни від всеукраїнської громадської організації \"Успішна Україна\" iconПовідомлення про оприлюднення
Проект Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» розроблено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від...
Про проект концепції реформування країни від всеукраїнської громадської організації \"Успішна Україна\" iconДодаток №1 до наказу № від «20» грудня 2008 р. Положення про Конкурс соціальної реклами «Сильна Україна 2009»
Активізації творчої молоді, пошуку молодих талантів та сприяння їхній самореалізації, творчому зростанню
Про проект концепції реформування країни від всеукраїнської громадської організації \"Успішна Україна\" iconЗвіт про науково-дослідну роботу за договором № Е3-15-1-07 від 27 листопада 2007 р. Розроблення проекту Закону України «Про енергоефективність у житлово-комунальному господарстві» Керівник ндр
Виконано збір та аналіз матеріалів, які обґрунтовують необхідність розробки Закону України «Про енергоефективність у житлово-комунальному...
Про проект концепції реформування країни від всеукраїнської громадської організації \"Успішна Україна\" iconРішення від 30. 12. 2010 року №VI/3-28 смт. Сєдове Про бюджет Сєдовської селищної ради на 2011 рік
Керуючись Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Бюджетним кодексом України, рішенням районної ради від 30....
Про проект концепції реформування країни від всеукраїнської громадської організації \"Успішна Україна\" iconЗакон України „Про рекламу від 03. 07. 96 г. №270/96- вр. «Про рекламу», із змінами та доповненнями. Цивільний кодекс України вiд 16-01-2003 №435-iv
Закон України „Про рекламу” від 03. 07. 96 г. №270/96- вр. «Про рекламу», із змінами та доповненнями
Про проект концепції реформування країни від всеукраїнської громадської організації \"Успішна Україна\" iconПро проведення IV етапу I всеукраїнської учнівської олімпіади з інформаційних технологій
Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформаційних технологій у 2011-2012 навчальному році
Про проект концепції реформування країни від всеукраїнської громадської організації \"Успішна Україна\" iconНаказ №17 «Про проведення ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2011-2012 навчальному році» такі зміни
Страції від 21. 10. 2011 №316, у зв’язку з погіршенням погодних умов, пов’язаних з різким зниженням температури, та у відповідності...
Про проект концепції реформування країни від всеукраїнської громадської організації \"Успішна Україна\" iconЗед в Україні. Суб’єкти зед
Україні не піднятися до рівня розвинених держав. Слід зазначити, що Україна виробляє багато видів наукомісткої, складної продукції...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©podelise.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов