Збірка поезій (весна-літо 2004 р.). Без назви icon

Збірка поезій (весна-літо 2004 р.). Без назви



НазваниеЗбірка поезій (весна-літо 2004 р.). Без назви
Дата конвертации28.09.2012
Размер89.88 Kb.
ТипДокументы


Збірка поезій (весна-літо 2004 р.).

Без назви


Бачити люстром

Не визнати просто


Тебе відбиттям

Весни з нашим життям…


Думати мимо

Летіти насінням


Чіпляти балкони!

Думки-закони…


Міряти сенси

Марити з містом


Ліжко спалити

Ґрати відкрити


Висадь забори!

Стерлися штори…


Пам’ять віддамо

Вишкребти б плями


Слово почути

Місяць розтнути!


Завтра посмішка –
^

Вранішня фішка‼




Ви душу ріжете мою

Не знаючи, навіщо

Ні! Я не плачу, я стою

Дивлюся вам в обличчя


Відріжте голову, благаю

Простромте [краще] серце

Я й так щодня знов помираю

Й відроджуюся. Мерцем


Я не в образі, далебі

Вже вас не проклинаю

Мене не хочеш – не люби

Все’дно назавжди з раю


Я вийшов, чи то пак мене

Звідтіля „попросили”

Шматок відрізали з души

Лиш тіло не добили


Я прошу.. довершіть своє

Паскуднеє ви діло!

І той, хто кров мою проллє

Мі буде самим милим


Вам лячно.. падли, рогулі

В вас руки термосяться!

Стріляти в спину в б змогли,

Так? Я же маю рацію…


І я прошу у вас тепер

Не мало, не багато

Відріжте совість ви мою

Мені/собі влаштуйте свято


Я буду як один із вас

Не краще і не гірше

Який це буде супер фарс/клас

Не чути цеї тиші…

Я час катую беззвучно

Він ніби не жив, не кричить

А краще б кричав, і гучно…

Спливає знов кров’ю мить.


Засохли потічки крови

У небі над моїм вікном

Я хочу співати від болю

Та знов шепочу псалом


Я знаю слова тої пісні,

Що може зглушити мій біль

Я інколи чую навесні

Ті звуки за сотню міль


Дивлюся на спляче місто

І бачу безодню душ

Самотніх знівечених смислів

Життя; сад зів’ялих руж


А серце знов б’ється в грудях так скажено,

Бо треба відкрити той новий конверт

З рядками на папері: „Зміст не буває беззмінним,

Беззмінною є лише смерть”.



І небо спливатиме кров’ю наново

Я буду це бачити, та не скричу

Бо знаю: для мене цей світ наготован

І чашу до дна я допити хочу

( 21 квітня)




Я тебе зіб’ю з рушниці

П’яний Місяче–злодію

І на кам’яній бруківці

Розтопчу твої надії


І дарма до мене в шибки

Ти підступно заглядаєш

Сплять в акваріумі

Я не сплю. І ти це знаєш


Димедрол – то вже запізно

Чорна кава – ще зарано

Стільки днів минуло різних

Ночі крапають із крану


Ти не клич мене до себе

Срібним сяйвом так звабливо,

Я не хочу вже до неба

І не вірю більше в диво.


Ми на небі не потрібні

Нас земля то ледве терпить

Ти глядиш на мене, „Стрибни

До зірок” – твій тихий шепіт


І, звичайно, тебе бачать

За мільйон звідсіля метрів

Може хмари там заплачуть,

Як про мене їм шепнеш ти..


Сльози хмар впадуть на землю

І в землі проснуться квіти

А висока біла стеля

Стане аркушем з зошиту

(17.04.2004)




У мене є дім, та я чужий у нім

У мене є надії, та їх нема у дії

У мене є очі, та бачу ними лише вночі

У мене є зміст, та як дописати той лист?

У мене є душа, для світу надто хороша?

У мене є вірші, що їх не доганяють …




Застуджене Літо – так зимно

Хоча на термометрі 100

Така дивовижна картина:

Не гріє від спеки пальто,

Не гріє димок сигарети

І сонце, загублене десь

Сумує застуджене Літо

І зливами плаче день весь

В чім річ, від чого йому зимно,

Й де же поділось тепло?

Газони жахливо взаємно

Зелену тримають нудьгу

Такі же байдужі газони

Як блиск монітора вночі,

Натовпи, мости, перегони

А також од дому ключі

Байдуже усе цьому Літу –

Воно безнадійно хворе

На слизьких валяється плитах

Останнє тепло віддає

Чогось воно не відшукало

У палких обіймах Весни

Химерне питання зостало –

Що істина, що просто сни? –

Де доля, де просто бажання,

Що завтра забути легко,

Чи є передвічне кохання,

Чи зміст поляга глибоко?

Думки ці обертом ходили

В запалених його мізках

І всохли приборкані крила

Те Літо – знівечений птах.

І птах той сидить сірим ранком

На гілці навпроти вікна

Обтрушує краплі до ґанку

Чекає, коли же весна?..

Таке от застуджене літо

Було – де то зараз воно?

Лиш видно крижинки на квітах

Та квітам, мабуть, все одно


7 тра. 04 р.



Гей, сомнабуло,

Де ти там була?

Я тебе чекав,

В вікна виглядав...

Погуляємо знов карнизами,

Пошукаємо снів ескізи ми?

Понад хмарами затримаємось,

І дощами порозтікаємось...


Гей, сомнамбуло,

Ти на межі мрій?

Що би там було?

Глянь-но за обрій!

Розкажи мені,

Що ти бачиш там,

Йдучи стінами

Повз закритих брам...


Гей, сомнамбуло!

Повну ампулу

Зілля вип’ю знов,

Хай застигне кров,

І на райдугу, на веселочку

За тобою враз, по проселочках,

Побіжу гуляти стежинами,

Що давно заросли ліщинами...


Гей, сомнабуло,

Де ти там була?

Я тебе чекав,

В вікна виглядав...

Погуляємо знов карнизами,

Пошукаємо снів ескізи ми?

Понад хмарами затримаємось,

І дощами порозтікаємось...


16 тра. 04 р.




Я бачу в небі Україну,

Її я бачу в деревах

І стежку, чи якусь драбину, --

Здається, то Чумацький Шлях


Куди веде він, і звідкіля,

Хоча б до обрію дійти

Що: похорон там, чи весілля,

Я хочу відповідь знайти.


Чому же знов вщухає небо,

Чому не чути голосів?

Кому?! Нащо оце все треба?!

Тобі? – Ні. Мені – поготів…


Чому написано „ЗАКРЫТО”

На тих дверях, що хочу так

Назавжди навстіж прочинити –

Ці двері в ваших є серцях…


Чому так важко це зробити,

Чому до неба не летить

Душа… приборкана… і вітер

Знов хмари гонить, і… мовчить


Співай, о Вітре, ще не пізно!

Відкрийся, Небо, дай тепла,

Я так люблю тебе, Вітчизно!

Хай буде Вкраїна жива!


О, Небо, я дивлюсь на тебе

І цілувати хочу знов.

Спасибі тобі, що ти є, бо

Не знаєш кнопок „on” і „off”

17 тра. 04 р.



Ти приходиш до мене у сні,
Зазираєш мені у вічі
Що шукаєш там, поясни,
Я ж не бачу твого обличчя.

Ти така же душа, як я,
Що загублена на світанні,
Ти шукаєш в воді вогня
І не знаєш, хто буде останнім

Так чекаєш узимку сонця,
Сіру кішку у темній кімнаті,
Але вранці виходиш в віконце,
Аби я не встигав спитати

Ти не знаєш, що я все одно
Тих питань задавати не буду,
Кров ти прагнеш живу, чи вино,
В Сатану віриш ти, або в Будду

Тільки, знаєш, скажу наостанку,
Коли знову відкриєш вікно,
Я так само страждаю до ранку,
В кожнім сні бачу лише весну

Я так само звертаюсь до неба,
Проклинаю за ці марні сни,
Але ж, може багато й не треба?
Просто руку  мені потисни

Подаруй мені свою посмішку
І хоча би на мить не лякайся
Прочинити від серця кришку.
Та – до Вічності знов повертайся

2 чер. 04 р.




Я не знаю за ким мені йти, і куди ж

Хто же мене скерує до місця

Де живеш, чи існуєш; луною звучиш

Від дощу по осінньому листі.

У якому провулку сховався твій дім,

Скільки ще буде мапа брехати,

Звати в скучну Москву і в дощовий той Крим

Бо не буде твоєї там хати

В довідковій не знають, який той маршрут,

За яким тебе треба шукати,

Ось квиток, ось валізи, і пашпорт отут

Тільки марно, це начебто ґрати.

Ти так близько, ти так далеко водночас

І тупик будь-яка путь до тебе

Я стомивсь... я зупинки прошу іще раз;

Але після – дістануся неба.

Я дізнаюсь, якою дорогою йти

Я піду, най забуду, навіщо

Тільки є роздоріжжя, де будеш знов ти

І тому я іду часом швидше


26 чер. 04 р.





В дім, де багато
Перекриттів
Почуттів, думок і сліз
Я приходжу псувати
Черговий креатив.
Останній прес-реліз.
З глузду
Ми їдемо на дачу
Шукати розмаїття
Струни
Бринять, неначе плачуть
Блукаю по орбіті
Нащо!
Мені оця орбіта
Без неї можна бути…
Краще
Руками струни бити
Акорди серцем чути
Вибух
Всередині і знову
Струна наступна рветься
Рибу
На берег бриз ранковий
Кидає та сміється
Годі,
Я знаю, що чекає
Як струни всі розтануть
В моді
Посмішки до шахраїв
Ні! З чим же я зостанусь?!
І лише кров на пальцях
Ха! вузлики по них
Муляють…
Краплі? Ніч, – не парся,
До дна свій пий келих!
Буває…


понеділок, 5 липня 2004 р.




Такий чужий навколо світ

Він горем, радістю набит

І в світі почуття кружляють


І небо знову за вікном

Затяглось хмарами, синдром

Самотності зростає


У мене є тепер життя

Казки є, світло, забуття

А я нічого не бажаю


Хай світ круглий, мені в житті

Потрібна досі тільки ти

А ти живеш, про то не знаєш...


І знов на зорі я дивлюсь:

Полярна – тут вона, Віз плюс,

Плюс Virgo? – ні, немає...


Назавжди чийсь чужий вокзал

Для мене став шматочком мар,

А мари не зникають


І між якихсь чужих рядків

Я часом бачу твоїх слів,

В душі все знову воскресає


Бо світ круглий, й мені в житті

Потрібна зараз лише ти

А ти живеш. Ти ніц не знаєш.


Так міцно світ уранці спить

А я лікую кожну мить

І може, лиш для тебе зберігаю


Хай світ круглий, мені в житті

Потрібна досі тільки ти

А ти живеш, про то не знаєш...


середа, 7 липня 2004 р.




Похожие:

Збірка поезій (весна-літо 2004 р.). Без назви iconБез тайн
В75 Без таємниць про залежності та їхнє лікування. – Пер з пол. – К.: Сфера, 2004. – 270 с
Збірка поезій (весна-літо 2004 р.). Без назви iconМов спогади терпкі вернуло мені літо

Збірка поезій (весна-літо 2004 р.). Без назви iconПрограмма Фестиваля «менестрель 2004» Programme du Festival "menestrel 2004" 3 мая 2004 / le 3 mai 2004 Время

Збірка поезій (весна-літо 2004 р.). Без назви iconАнтикризисноеэсс е
«неменеджеров»? Жизнь без охраны на первом этаже… Жизнь без костюма и галстука… Без кожаного портфеля и без секретарши начальника...
Збірка поезій (весна-літо 2004 р.). Без назви icon«О дополнительных гарантиях по социальной защите детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей»
Ого автономного округа «О дополнительных гарантиях по социальной защите детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей»...
Збірка поезій (весна-літо 2004 р.). Без назви iconДемобилизация
Скачать в mp3 бесплатно (без регистраций, без смс, без просмотра рекламы, без ожидания очереди, по прямой ссылки)
Збірка поезій (весна-літо 2004 р.). Без назви iconБратья по разуму”
Скачать в mp3 бесплатно (без регистраций, без смс, без просмотра рекламы, без ожидания очереди, по прямой ссылки)
Збірка поезій (весна-літо 2004 р.). Без назви iconСамую малость
Скачать в mp3 бесплатно (без регистраций, без смс, без просмотра рекламы, без ожидания очереди, по прямой ссылки)
Збірка поезій (весна-літо 2004 р.). Без назви iconЛиза Лукашина
Скачать в mp3 бесплатно (без регистраций, без смс, без просмотра рекламы, без ожидания очереди, по прямой ссылки)
Збірка поезій (весна-літо 2004 р.). Без назви iconБуйнов Александр
Скачать в mp3 бесплатно (без регистраций, без смс, без просмотра рекламы, без ожидания очереди, по прямой ссылки)
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©podelise.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов