3. гідрологія валентин Стецюк 1 гідрометрія icon

3. гідрологія валентин Стецюк 1 гідрометрія



Название3. гідрологія валентин Стецюк 1 гідрометрія
Дата конвертации20.10.2012
Размер164.47 Kb.
ТипДокументы

óäðîìåòð³ÿ

3. ГІДРОЛОГІЯ


Валентин Стецюк

3.1 ГІДРОМЕТРІЯ


Гідрологічні вимірювання мали головною метою визначення розходу води на різних ділянках Дністра. Для цього як можна точніше вимірювався профіль річки, що робилося з використанням теодоліту спеціалістом-геодезистом. Ви­бір створу робився згідно існуючих вимог1. Вода в Дністрі не була дуже висока, тому для промірів глибини і од­но­час­но, звичайно, відстані використовувалася геодезична рейка, а де глибини перевищували два метри - ручний лот або са­моробна намітка та мірна стрічка. В останньому випадку катамаран ставав на якір, котрий щоправда не завжди три­мав через сильну течію. Течія заважала проводити також і вимірювання швидкості. Німецька вертушка, яка при цьому ви­користовувалася, була дуже незручна в роботі, особливо при вимірюваннях на глибинах, які не дозволяли спо­сте­рі­га­ти візуально за її положенням. Врешті-решт ми були змушені обмежуватися двома точками вимірювань. Першою точ­кою була глибина 5 см під поверхнею, а другою на відстані 5 см від дна. В цілому ж про точність вимірювань мож­на сказати, що вона була досить задовільною на малих глибинах до 1.2..1.3 м.

Розхід води обчислювався графічним методом, а саме - методом ізотах2. Спочатку будувався поперечний про­філь річки, на який потім наносилися ізотахи (малюнок 1). Оскільки нам з власного досвіду було відомо, що ізо­та­хи, як і епюра швидкостей по ширині, повторюють профіль річки, особливо коли він добре виражений3, задача по­бу­до­ви ізотах значно спрощується. Маючи дві епюри швидкостей, придонну й підповерхневу (вони на діаграмі показані ниж­че профіля річки), можна дуже легко побудувати прибережні ізотахи. Принцип побудови зрозумілий з креслення.

Для великих глибин повстає проблема з вертикальним розподілом швидкостей. В нашому випадку вона була ви­рішена таким чином. Для найбільшої глибини (в разі необхідності це можна робити і для інших вертикалей) бу­ду­єть­ся вертикальна епюра швидкостей. Для цього ми вже маємо дві точки (придонну і підповерхневу), а також знаємо при­близний закон розподілу від точки a до точки b. Він приблизно може бути прийнятий за параболічний. Отже, про­між­ні швидкості обчислювалися за формулою :

yi = a(vi - vg) + 0.05

де yi - висота над рівнем дна, vi - значення швидкості на цій висоті, vg - придонна швидкість, 0.05 - висота (в м), на кот­рій вимірювалася придонна швидкість, a - коефіцієнт пропорційності, котрий можна знайти за формулою :

a = (y - 0.05)/(vi - vg)

де vi - підповерхнева швидкість, а y - висота для цієї швидкості, отже, всі дані нам відомі.


Далі за першою формулою обчислюються швидкості для різних висот, і глибинні ізотахи обчислюються вже за трьо­ма точками (c, d, e) з врахуванням конфігурації попередніх. Останньою будується ізотаха найбільшої швидкості


 ^ Мал. 3:1. Побудова ізотах

(точки cn, dn, en). Звичайно, метод побудови ізотах значно спрощений, але для Дністра на тих ділянках, де про­во­ди­ли­ся вимірювання, він досить виправданий. Подальше обчислення розходу води вже велося нормальним відомим ме­то­дом4. Отримані дані цим методом вимірювані та обчислені подаються нижче.


^ Таблиця 3.1

Результати гідрологічних вимірів


S - площа перетину русла у створі, м2

Q - розхід води у створі, м3

Vmax - максимальна швидкість течії у створі, м/с

Vсер - середня швидкість течії у створі, м/с

K = Vсер / Vmax


¹

Дата

Місце

S

Q

Vmax

Vсер

K

1

18.07

Дністер 100 м вище гирла р.Стрий

22.42

10.73

0.77

0.48

0.62

2

18.07

р.Стрий 100 м вище гирла

12.25

6.695

0.91




0.6

3




Дністер після злиття з р.Стрий




17.476










4

23.07

Дністер перед гирлом р.Луг

39.5

13.27

0.55

0.33

0.61

5

25.07

Дністер нижче гирла р.Свіча

25.0

17.25




0.69

0.73

6

31.07

р.Сівка

Ця річка має в гирлі складний профіль. При недостатній кількості замірів побудувати достовірну стистему ізотах не вдалося.

7

1.08

Дністер 100 м вище гирла р.Лімниця

73.84

14.47




0.19

0.61

8

2.08

Дністер 500 м нижче гирла р.Лімниця

63.66

21.4




0.34

0.69

9

5.08

р.Бистриця 100 м вище гирла

10.64

3.66




0.34

0.6

10

7.08

Дністер біля с.Довге

102.3

27.24




0.27

0.72

11

9.08

Дністер вище гирла р.Золота Липа

111.5

31.23




0.28

0.66

12

10.08

лівий рукав р.Золота Липа вище гирла

2.22

2.17










13

10.08

правий рукав р.Золота Липа вище гирла

8.7

4.84




0.56




14

17.08

Дністер 1 км нижче гирла р.Золотої

260

41.6




0.16

0.6

15

20.08

р.Стрипа, 100 м вище гирла

9.16

4.85




0.53

0.74

16

20.08

Дністер нижче гирла р.Стрипа

Дані суперечать попереднім. Тут Дністер має дуже швидку течію, якір не тримав катамарана. В найглибших місцях проміри не зробили, а профіль дна інтерполювали, очевидно, з помилками.

17

23.08

Дністер біля с.Іване-Золоте

78.4

55.27




0.7

0.63

18

28.08

Дністер 50 м вище гирла р.Серет

226.2

57.10




0.25

0.63

19

3.09

Дністер 1 км вище гирла р.Нічлава

117

83.01




0.71

0.59



Мал. 3:2. Гідрологічні показники Дністра.

З цієї діаграми чудово видно, як за рахунок допливів набирає потужність стік Дністра (попри коливання, по­в'я­зані з погодою). Чітка антикореляція8 перерізу течії та середньої швидкості показує, що визначальним є локальний рель­єф русла : чим більший його ухил, тим швидша течія і тим меншим стає переріз потоку. І навпаки, на плесах з не­значним ухилом течія уповільнюється і ріка розливається, збільшуючи переріз. Порівняння цих кривих з кривою роз­хо­ду показує, що збільшення розходу води у Дністрі здійснюється в основному за рахунок збільшення перерізу; роль збіль­шення швидкості видається незначною.

Можна гадати, що з підвищенням рівня води ця ситуація зміниться і зростання розходу буде обумовлюватись зро­станням швидкості. Можливо, на цьому можна побудувати якусь класифікацію режимів стоку.

Звичайно, цікаво порівняти отримані дані з даними попередніх років. Але вибіркове порівняння мало що дає. Не­обхідні багаторічні щодобові виміри, лише тоді можна визначити, чи міняє річка свій гідрологічний режим9. А поки що можна сказати, що Дністер має дуже нестійкий режим. В 1991 році, коли експедиція почала свої гідрологічні до­слі­дження, розхід води в Дністрі коливався на цій самій ділянці, але в червні - липні, в діапазоні від 100 м3/с до 260 м3/с. Причому в с.Заліски розхід був 135 м3/с, в районі Голешова падав до 75 м3/с, а далі знову різко зро­став до Раковця до максимального значення 260 м3/с і знову падав. В два наступні роки спостерігалася подібна без­сис­темність, при чому в 1993 році повторилася вперше після 1988 року велика повінь. В районі Петрилова ввечері 23 лип­ня вода піднімалася із швидкістю 20 см на годину. Наступного дня вранці рівень стабілізувався, а по обіді почав спа­дати. Експедиція вийшла з Петрилова на катамаранах о 18 годині, а перед 20-ю була вже за Гориглядами, про­йшов­ши в цей день приблизно 25 км. З такою швидкістю ми ще не рухалися ніколи. Тоді в районі Раковця вода під­ні­малася на три метри. Але вже 6 серпня біля Василева розхід води дорівнював 144 м3/с. Для порівняння в на­ступ­но­­му 1994 році, коли за словами місцевих жителів дощів не було два місяці, в цьому місці розхід води дорівнював 70 м3/с. Все це говорить, наскільки водний режим Дністра залежить від кількості опадів. Щоправда, відсутність дощ­ів давала експедиції можливість без перешкод контролювати водний баланс Дністра та його допливів, що ще раз до­водить, що підземне живлення незначне, просто непомітне. Але можна передпокладати, щостік Дністра за останні де­сятиліття зменшився. В минулому столітті річний розхід води в районі Заліщиків коливався з незначною амплітудою дов­кола відмітки 250 м3/с. Тепер тауий розхід води буває тільки в повноводні роки.

^ Таблиця 3:2

Функція розподілу швидкості води у Дністрі


1 - відносна швидкість V / Vсер

2 - доля розходу води Q / Qзаг

3 - станція спостережень згідно табл. 1

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

0.14

0.14

17

0.14

0.43

19

0.18

1.06

11

0.19

0.84

10

0.2

0.33

1

0.3

5.15

4

0.35

1.02

19

0.36

0.45

17

0.45

3.01

11

0.46

5.73

10

0.49

1.69

19

0.5

1.52

17

0.52

3.54

1

0.63

4.58

11

0.63

3.04

19

0.64

4.07

17

0.65

8.88

10

0.73

9.32

1

0.76

13.11

4

0.77

8.48

19

0.79

12.94

17

0.8

11.75

11

0.83

18.17

10

0.92

17.07

19

0.93

19.99

17

0.94

24.79

1

0.98

13.35

11

1.02

22.21

10

1.06

20.53

4

1.06

18.61

19

1.07

20.9

17

1.15

36.72

1

1.16

27.41

11

1.2

33.59

10

1.2

23.14

19

1.21

16.92

17

1.29

34.62

4

1.34

21.74

19

1.34

28.43

11

1.35

20.13

1

1.36

12.72

17

1.37

10.57

10

1.44

19.7

4

1.48

10.41

11

1.5

8.74

17

1.53

4.57

1

1.55

4.77

19

1.6

1.61

17

1.67

6.29

4































Діаграма 1. Розподіл швидкості води у Дністрі.

Була в експедиції спроба відшукати в гідрології Дністра щось для нього типове на всіх ділянках. Йдучи за вка­зівками основоположника російської гідрологічної науки Глушкова10, ми спробували будувати криві розподілу швид­костей для різних пунктів вимірювань, коли по осі абсцис відкладали значення швидкості по відношенню до се­ред­ньої швидкості в створі, а по осі ординат - відповідна їм частка площі профілю, виражена в відсотках від загальної пло­щі. Криві виходили різнотипні, з різними значеннями максимумів, а самі максимуми були значно розсунуті по від­но­шенню один до одного. Ліва частина кривих мала різної форми уступи, хоча далі поступово знижувалася до зна­чен­ня 3 - 5% в районі відносних швидкостей 0.2 - 0.3 від середньої. Права ж частина кривої завжди різко спадала до та­кого самого значення в районі 1.3 - 1.7 відносної швидкості. Тоді була зроблена спроба зробити те саме для від­нос­них швидкостей у залежності від відповідної їм частки розходу води відносно загального.

Крива розподілу є досить загальною характеристикою, її можна використовувати для приблизних розрахунків роз­ходу води, побудови ізотах і т.д. Вистачить зробити тільки заміри ширини річки, швидкості та глибини в двох - трьох точках.



^

3.2. ДО ПИТАННЯ ПРО ГІДРОЛОГІЧНУ РОЛЬ БОЛІТ ПРИДНІСТРОВ'Я



Попри всю складність гідрологічного режиму Дністра експедиція вважає, що він має-таки дві головні проб­ле­ми - обміління і нерегульований стік у своїй верхній течії. Правда, даних про обміління ми не маємо, і спеціалісти ніби ствер­джують, що в наш час для великих територій існує стале співвідношення опадів, випаровування і стоку11. Але Ук­ра­їна взагалі є бідна на воду. За даними Й.А.Железняка12 у перерахунку на душу населення ми мали ще 30 років то­му тільки 1.2 тис. м3 стоку. Це очевидно найменша цифра серед усіх європейських країн. Принаймні, всі наши сусіди ма­ють більше.

Отже, наші водні ресурси треба підвищувати, якщо це, звичайно, можливо. Ми думаємо, що для Дністра це мож­ливо. І підвищити його водність, і поліпшити саморегулювання його стоку може принести відновлення лісів у Кар­па­тах і боліт у Прикарпатті. Щодо регулюючої ролі лісів, то тут все ясно. Можна послатися хоча би на відомих спе­ці­а­лістів П.С.Кузіна та В.І.Бабкіна13. Вони стверджують впевнено, що ліси мають важливе регулююче значення для ха­рак­теру стоку. Що ж до можливості збільшення стоку через відновлення лісів, то тут існують суперечності, але пе­ре­кон­ливої теорії про вплив лісистості на водний баланс нема14 - з цим згідні багато науковців. Однак всім ясно, що за­ліс­нення Карпат нікому не пошкодить.

Суперечливі думки і про регулюючі можливості боліт. Скажімо, Й.А.Железняк вважає, що "болота взагалі ду­же недосконалий регулятор стоку"15. Але, як каже Я.О.Мольчак, єдиної думки щодо ролі боліт у формуванні стоку не­ма16. І дійсно, за даними Г.Н.Барановської, на початок 70-х років гідрологічній ролі боліт та впливу їх осушення на вод­ний режим було присвячено аж 368 наукових робіт17. Переглянувши анотації, можна переконатися, що існують дій­сно протилежні думки. Щоправда, в тих роботах більше йдеться про болота Білорусії. Але не всі болота однакові, є бо­лота різного походження, різного підгрунтя, є болота верхові і низові. Я.О.Мольчак (посилаючись на Г.Е.Іванова) пи­ше, що верхові і низинні болота неоднаково, але регулюють і формують стік18.

Теоретично можна пояснити, як і коли саме можуть болота впливати на водний баланс річок. Але най­пе­ре­кон­ливішими є факти. За свідченням П.П.Кубишкіна та Г.П.Кубишкіна за результатами порівнянь багаторічних даних про стік та опади до і після меліорації по чотирьох осушених і восьми контрольних водозборах України встановлено, що річний стік зменшився на 35 - 40 %19. Подібні дані можна знайти і у Б.С.Маслова20 та Д.В.Закревського з І.О.Запольським21. Отже, в кожному випадку треба розглядати питання окремо, хоча, звичайно, треба йти від за­галь­но­го. Але загальним має бути не те, що болота є поганими регуляторами стоку, а саме загальнонаукові концепції, до яких прийшли різні спеціалісти спільними зусиллями. Скажімо, формула П.С.Кузіна і В.І.Бабкіна "ріки є продуктом фі­зико-географічних факторів, з котрих клімат є найголовнішим"22 не повинна викликати особливих заперечень, і від тої формули можна виходити.

Оскільки клімат є основним фактором, то і почнемо з нього. Одним з найголовніших показників клімату є зво­ложеність повітря. Смірнов та Малінін, виходячи із значення введеного ними коефіцієнту зволоження, на­крес­лю­ють п'ять зон зволоження : надмірного, достатнього, перемінного, недостатнього та арідного23. На відміну від річок Бі­лорусії, які всі лежать в зоні надмірного зволоження, Дністер, якщо вірити наведеній авторами карті, від верхів'їв (але, очевидно, від Самбора) до водосховища лежить в зоні перемінного зволоження, а далі - недостатнього. Отже, ста­новище його хитке. Навіть слабими зусиллями людини клімат в Придністров'ї можна привести від одного до ін­шо­го стабільного стану. Такими зусиллями могли бути осушення боліт. На початку нашого століття на просторі від лі­во­го допливу Дністра Стрвяжа до правого допливу Свічі лежали суцільні багниська. Не можна думати, що вплив їх на клі­­мат був непомітний. Принаймні вологість повітря вони підвищували внаслідок випаровування. Тепер вони майже ос­таточно осушені. Про наслідки цього осушення говорить Я.О.Мольчак. В своїй роботі він наводить карту впливу осу­шення на дощовий стік24. Згідно цієї карти верхів'я Дністра і Стрия (за винятком невеликої ділянки від верхів'їв при­близно до Ільника) лежать в зоні зменшення максимального стоку. Це факт, а ось що говорить теорія. З курсу фі­зики відомо, що випаровування води веде до зменшення її температури якщо нема додаткового надходження тепла. В нашому випадку після осушення боліт та частина енергії Сонця, яка йшла на випаровування води, тепер іде на під­ви­щення температури поверхні грунту. Таким чином, за законами фізики в районі осушених боліт середньорічна тем­пе­ра­тура мала стати вищою, але остаточне слово за метеорологами. Але якщо це дійсно так, це привело до зменшення кіль­кості річних опадів. Насправді, дощі нам приносять вологі вітри з Атлантики. Кількість вологи, яку вони при­но­сять і тепер, не стала меншою, але при взаємодії з місцевим теплим і сухим повітрям сумарна температура не опу­ска­єть­ся до точки роси, волога не конденсується в опади, і вітри несуть її на Білорусію та Росію, де і своїх дощів до­сить.

Всім відомо, що чим менше дощів, тим менше води в річці. Але не всім відомо, що ця залежність не прямо про­порційна. При зменшенні кількості опадів збільшується частка конденсованої вологи, яка йде на випаровування і на просякнення грунту. Про це, можливо дещо спрощено, але принципово правильно писав ще В.Г.Глушков25. Отже, на­віть маленьке зменшення опадів зразу найбільше скажеться на притік води до річок, хоча в грунті і в повітрі кіль­кість вологи може залишатися нормальною.

Процеси в природі мають тенденцію розвиватися лавиноподібно. Відновлення боліт можливо приведе тільки до непомітного, але все ж таки збільшення опадів. Але підвищена хмарність відіб'є велику частину сонячного ви­про­мі­ню­вання, що приведе до подальшого зменшення температури повітря і далі до вторинного збільшення кількості опадів і так далі, поки клімат не прийде до зовсім нового стабільного стану. Таким чином, питання відновлення боліт в Придністров'ї гідне того, щоб його вивчати більш серйозно, ніж це зробив автор.



^

1 ПРОФІЛІ ГЛИБИНИ ТА ШВИДКОСТІ ВОДИ


На наступних графіках результати гідрологічних вимірювань представлені більш детально, ніж у розділі 1.1. Умі­щуючи їх, ми виходимо з того, що звіт має містити не тільки оброблені матеріали, але й первинні спостереження, які можуть бути використані в інших роботах.

Креслення виконані Стефаном Німайєром. На лівій осі відкладена глибина (Tiefe), на правій осі - поверхнева швид­кість (v Oberflдche) та придонна швидкість (v Boden) в залежності від ширини річки (Flubreite).

З технічних причин графіки не подані. Це буде зроблено пізніше

1Ðóêîâîäñòâî ïî ãèäðîëîãè÷åñêîé ïðàêòèêå : ïåð.ñ àíãë. - Ë. : 1975 ã.

2Ðóêîâîäñòâî ïî ãèäðîëîãè÷åñêîé ïðàêòèêå...; Áûêîâ Â.Ä., Âàñèëüåâ À.Â. Ãèäðîìåòðèÿ. - Ë. : 1977 ã.

3ï³äòâåðäæåííÿ öüîìó ìîæíà çíàéòè ³ â ñïåö³àëüí³é ë³òåðàòóð³ (Áûêîâ Â.Ä., Âàñèëüåâ À.Â. âêàç. ïðàöÿ).

4Áûêîâ Â.Ä., Âàñèëüåâ À.Â. âêàç. ïðàöÿ.

5Âåëèêà ÷àñòèíà âèì³ð³â øâèäêîñò³ âèÿâèëàñü âòðà÷åíîþ. Ðîçõ³ä îáðàõîâàíî, ïðèéíÿâøè K = 0.6.

6Ìàéæå âñ³ äàí³ âèì³ð³â áóëè âòðà÷åí³, ðîçõ³ä îáðàõîâàíî ÿê ñóìó äâîõ ïîïåðåäí³õ âåëè÷èí.

7Íèæ÷å çà òå÷³ºþ ðîçõîä âèÿâèâñÿ ìåíøèì, í³æ âèùå. Öå ïîÿñíþºòüñÿ òèì, ùî â öåé ð³ê áóëî äóæå ñóõå ë³òî, íà òîé ÷àñ âæå äàâíî íå áóëî äîù³â, âîäà â Äí³ñòð³ øâèäêî ñïàäàëà. Öåé ôàêò òðåáà ïîñò³éíî ìàòè íà óâàç³ ïðè àíàë³ç³ ðåçóëüòàò³â, ÿê³ òóò ïîäàþòüñÿ. Ïåðøèé äîù ï³øîâ 13.09.1994 ð.

8òîáòî êîëè ìàêñèìóìàì îäí³º¿ êðèâî¿ â³äïîâ³äàþòü ì³í³ìóìè äðóãî¿.

9 Ùîïðàâäà, Äí³ñòåð ìຠáàãàòîð³÷í³ öèêë³÷í³ êîëèâàííÿ öüîãî ðåæèìó.

10Ãëóøêîâ Â.Ã. Âîïðîñû òåîðèè è ìåòîäû ãèäðîëîãè÷åñêèõ èññëåäîâàíèé. - Ì. : 1961 ã., ñ. 339 - 340.

11Êóáèøê³í Ï.Ï., Êóáèøê³í Ã.Ï. Ïðî çìåíøåííÿ ñòîêó ð³÷îê âíàñë³äîê îñóøåííÿ áîë³ò ó ï³âí³÷íî-ñõ³äí³é ÷àñòèí³ Óêðà¿íè. - ³ñíèê ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêî¿ íàóêè, 1969 ð., ¹ 7.

12Æåëåçíÿê È.À., Êðàñîâñêàÿ Ò.Ì. Ðåñóðñû ðå÷íîãî ñòîêà è âîäíûé áàëàíñ Óêðàèíû è Ìîëäîâû. - "Âîäíûå ðåñóðñû è áàëàíñ âîä Óêðàèíû è Ìîëäîâû", Ë., 1966 ã.

13Êóçèí Ï.Ñ., Áàáêèí Â.È. Ãåîãðàôè÷åñêèå çàêîíîìåðíîñòè ãèäðîëîãè÷åñêîãî ðåæèìà ðåê. - Ë. : 1979 ã., ñ. 57.

14Ñìèðíîâ Í.Ï., Ìàëèíèí Â.Í. Âîäíûé áàëàíñ àòìîñôåðû êàê ãèäðîëîãè÷åñêàÿ çàäà÷à. - Ë. : 1988 ã.; Âàæíîâ À.Í. Ãèäðîëîãèÿ ðåê. - Ì. : 1976 ã.; Êóçèí Ï.Ñ., Áàáêèí Â.È., óêàç. ñî÷.

15Æåëåçíÿê É.À. Âíóòð³ð³÷íèé ðîçïîä³ë ñòîêó ð³÷îê Óêðà¿íè. - Êè¿â : 1959 ð., ñ. 17.

16Ìîëü÷àê ß.À. Äîæäåâîé ñòîê çîíû èçáûòî÷íîãî óâëàæíåíèÿ Óêðàèíû. - Ëüâîâ : 1984 ã., ñ. 115.

17Áàðàíîâñêàÿ Ã.Í. Ãèäðîëîãè÷åñêàÿ ðîëü áîëîò è âëèÿíèå èõ îñóøåíèÿ íà âîäíûé ðåæèì. - Ìèíñê : 1977 ã. Àííîòèðîâàííûé áèáëèîãðàôè÷åñêèé óêàçàòåëü.

18Ìîëü÷àê ß.À., óêàç. ñî÷.

19Êóáèøê³í Ï.Ï., Êóáèøê³í Ã.Ï., âêàç ïðàöÿ.

20Ìàñëîâ Á.Ñ. Âëèÿíèå îñóøèòåëüíûõ ñèñòåì íà ãðóíòîâûå âîäû ïðèëåãàþùèõ òåððèòîðèé.

21Çàêðåâñêèé Ä.Â., Çàïîëüñêèé È.À. Íåêîòîðûå âîïðîñû ãèäðîëîãèè áàññåéíà ð.Òðóáåæ è ôîðìèðîâàíèå óðîâíÿ ãðóíòîâûõ âîä â ñâÿçè ñ îñóøåíèåì ïîéìû. - "Ìåëèîðàöèÿ è âîäíîå õîçÿéñòâî", Âûï. 6, Êèåâ, 1967 ã.

22Êóçèí Ï.Ñ., Áàáêèí Â.È., óêàç. ñî÷., ñ. 49.

23Ñìèðíîâ Í.Ï., Ìàëèíèí Â.Í., óêàç. ñî÷.

24Ìîëü÷àê ß.À., óêàç. ñî÷., ñ. 120.

25Ãëóøêîâ Â.Ã., óêàç. ñî÷.



Похожие:

3. гідрологія валентин Стецюк 1 гідрометрія iconВалентин Стецюк
С другой стороны, когда, наконец, дело дошло до воспоминаний, то оказалось, что многое забыто, а кое о чем в то время писать было...
3. гідрологія валентин Стецюк 1 гідрометрія iconВалентин Стецюк По великій воді
Він, щоправда ще чув, як Сашко щось йому кричав, але не розібрав, що саме. А сашко кричав, щоб Андрій приставав до берега перечекати...
3. гідрологія валентин Стецюк 1 гідрометрія iconВалентин Бадьяров: Ярмоленко торопится отмечать юбилей «Сябров»
«Что ж вы сфальсифицировали историю «Сябров»? Почему не взяли интервью у Бадьярова? Чтоб вы знали: ансамбль «Сябры» создал Валентин...
3. гідрологія валентин Стецюк 1 гідрометрія iconВалентин Стецюк Трансформаційні процеси на Середнеьому Дністрі очами екологічної експедиції „Дністер”
Трансформаційні процеси на Середнеьому Дністрі очами екологічної експедиції „Дністер”
3. гідрологія валентин Стецюк 1 гідрометрія iconОпов валентин Николаевич
...
3. гідрологія валентин Стецюк 1 гідрометрія iconУбровский валентин А
Дубровский валентин А., капитан с 1962 года на средних рыболовных траулерах Мурмансельди. В первый самостоятельный рейс вышел на...
3. гідрологія валентин Стецюк 1 гідрометрія iconСупротивный валентин Константинович
Супротивный валентин Константинович, капитан ледокола-спасателя «Стахановец» Мурманского морского рыбного порта в 1980 году
3. гідрологія валентин Стецюк 1 гідрометрія iconБалашов валентин Андреевич
...
3. гідрологія валентин Стецюк 1 гідрометрія iconАндрухов валентин Васильевич
Андрухов валентин Васильевич (1950 – 1990), капитан на судах Беломорской базы гослова. Умер в Мурманске
3. гідрологія валентин Стецюк 1 гідрометрія iconМакуркин валентин Ильич
Макуркин валентин Ильич, капитан на судах Мурмансельди. В 1973 году руководимый им экипаж ст «Союз-10» лидировал на промысле среди...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©podelise.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов