“Затверджено” icon

“Затверджено”



Название“Затверджено”
страница2/3
Дата конвертации07.07.2012
Размер0.57 Mb.
ТипДокументы
1   2   3
1. /Асеп.студ..doc“Затверджено”
Шляхи поширення інфекції в організмі Екзогенною інфекцією вважається інфекція, що попадає в рану із зовнішнього середовища: а) и повітря - повітряна інфекція; б) із бризами слини чи інших рідин краплинна інфекція (іноді поєднуються в один вид - повітрянно-кратшина інфекція); в) її предметів, що стикаються з ранню - контактна інфекція, г) із предметів, що залишаються н рані (шви, дренажі, метилені чи пластини стрижні, штучні клапани серця і т.д.) імплантаційна інфекція.

Перенос патогенних мікроорганізмів від хворого до хворого позначається як перехресна інфекція.

Ендогенної вважається інфекція, що знаходиться усередині організму чи на його покривах. Ендогенна інфекція попадає в рану безпосередньо (контактна) або по судинних шляхах (лімфогенна чи гематогенна). Основними вогнищами ендогенної інфекції є: запальні процеси шкіри (фурункули, карбункули, піодермії, екзема, тощо); осередкова інфекція ШКТ (карієс зубів, гінгівіти, холецистити, холангіти, панкреатити, тощо); інфекція дихальних шляхів (сінусити, трахеїти, бронхіти, бронхоектатична хвороба); інфекція урогенітальних шляхів (пієліти, цистити, простатити, уретрити, сальпінгооофоріти); вогнища криптогенної інфекції.

Боротьба з мікрофлорою на шляхах повітряного інфікування.

При відсутності централізованої системи очищення повітря від пилу і мікробів можусь бути використані спеціальні пересувні очисники повітря. За 15 хвилин роботи апарата кількість мікробів в операційній зменшується в 7-10 раз. Кратність повітрообміну в операційній при використанні активно-пасивної вентиляції повинна бути не менше 6-8, а при кондиціонуванні повітря – 10.

Боротьба з мікрофлорою на етанах контактного інфікування рани. Для попередження контактного інфікування необхідно досягти стерильності всього. що буде стикатися з ранню. Це досягається стерилізацією операційної білизни, перев'язочного і шовного матеріалу, рукавичок, інструментів, обробкою рук хірурга й операційного поля. Стерилізація шовного матеріалу спрямована на профілактику як контактної о так і імплантаційного інфікування рани.

Профілактика імплантаційного інфікування рани.

Найбільше значення у виникненні імплантаційної інфекції має шовний матеріал.

Нагноєння рани відбувається значно рідше при використанні шовних матеріалів, що володіють антимікробною активністю за рахунок введених у їх структуру протимікробних препаратів (летилан-лавсанові, фторлопові, ацетатні й інші нитки, що містять нітрофуранові препарати, антибіотики, тощо). Синтетичні нитки, що містять антисептичні засоби, мають всі достоїнства шовних матеріалів як таких і в гой же час мають антибактеріальну дію

Виготовлення серветок, тампонів та кульок для догляду за хірургічними хворими. До перев'язного матеріалу відносяться марлеві кульки, серветки, тампони, шарики, бинти. Застосовують їх під час операцій і перев'язок з метою осушення рані, зупинки кровотечі, для дренування чи тампонування рани. Перев'язочний матеріал готують із марлі і вати, рідше з віскози і лігніну. Марлю попередньо розрізають на шматки. Складають її так, щоб краї були підвернені всередину і не було вільного краю, з якого можуть “висипатися” волокна тканини в рану. Матеріал заготовлюють про запас, поповнюючи його в міру витрати.

Кульки виготовляють із шматочків марлі розмірами 10х10 см. Їх складають і, обережно обгортаючи навколо вказівного пальця, утворюють кульку, всередину якої заправляють вільні кінці марлі. Кульки зберігають у марлевих мішечках по 50 шт.

Серветки виготовляють трьох розмірів: великі (60х40 см), середні (40х30 см) і малі (20х15 см). Краї нарізаної марлі загортають досередини, складають навпіл по довжині та ширині та зав’язують по 10 шт. стрічкою з марлі.

Тампони виготовляють із шматочків марлі довжиною 20,30,50 см, загинаючи до середини краю матеріалу. Турунди виготовляють із шматків марлі довжиною 40-50 см та шириною 5 см. Кінці бинта загортають досередини, протягують через край стола та згортають у рулончик.

Перев'язочний матеріал, окрім бинтів, не забруднених кров'ю, після застосування спалюють.

Укладка матеріалів медичного призначення в бікс. Заготовлений матеріал складають у бікси з метою подальшої стерилізації. При відсутності останніх допускається стерилізація в полотняних мішках.

При універсальній укладці, в бікс поміщають матеріал, призначений для однієї невеликої типової операції (аппендектомія, герніотомія, флебектомія, тощо). При цілеспрямованій укладці - в бікс закладають необхідний набір перев'язочного матеріалу й операційної білизни, призначених для конкретної операції (пневмонектомія, резекція шлунка, тощо). При видовій укладці - в бікс вкладають визначений вид перев'язного матеріалу чи білизни (бікс із халатами, бікс із серветками, бікс із кульками і т.д).

Перед укладкою перевіряють справність біксу, потім із середини його протирають серветкою, змоченою спиртом, на дно поміщають розгорнуте простирадло, кінці якого знаходяться ззовні. Перев'язочний матеріал вкладають вертикально секторами чи пачками. Халати, рушники, простирадла вкладають у бікс вертикально, таким чином, щоб при вийманні стерильного матеріалу один предмет не заважав виймати інший. Матеріал вкладають нещільно, щоб забезпечити доступ пари, в середину поміщають індикатори режиму стерилізації, краї простирадла загортають, бікс закривають кришкою і замикають замок. На кришці біксу прикріплюють бірку з клейонки, на якій вказують назву матеріалу, а після стерилізації - дату її проведення і прізвище людини, що здійснювала стерилізацію.

Термін зберігання простерилізованого матеріалу в біксах з фільтром – 20 діб, без фільтра та інших упаковках – до 3 діб.

Передстерилізаційна обробка багаторазового інструментарію. Весь медичний інструментарій відразу після використання знезаражується в розчині дезінфектантів (3% розчин хлораміну, 0,2% розчин хлорантоїну, 6% розчин перекису водню та інші.) протягом години. Дезінфекцію проводять в закритих ємкостях при повному зануренні інструментів в розчин. Після експозиції інструменти ополіскують під проточною водою. Наступний етап – передстерилізаційна очистка з метою видалення білкових, жирових і механічних забруднень, а також лікарських препаратів. Передстерилізаційну очистку проводять ручним або механічним способом з використанням миючих розчинів (17 мл 27,5% розчину перекису водню, 5 г миючого засобу “Лотос”, 1,4г інгібітору корозії олеату натрію, вода питна до 1 л при температурі 50-55оС). Перший етап – замочування у миючому розчині при повному зануренні виробів на протязі 15 хв. В подальшому виконується миття кожного виробу в миючому розчині за допомогою йорша або ватно-марлевого тампону. Наступний етап – ополіскування інструментів під проточною водою на протязі 10 хв з подальшим контролем якості передстерилізаційної обробки. Далі проводиться обезсолення інструментів шляхом промивання протягом 1 хв в дистильованій воді та висушування у розібраному вигляді в сухожаровій шафі при температурі 85 оС.

Проведення проб на якість передстерилізаційної обробки. Перевірка якості передстерилізаційної очистки інструментів проводиться шляхом постановки проб на наявність залишків крові і повноту відмивання виробів від лужних компонентів миючих засобів. Контролю підлягають 1% від кожного найменування виробів, оброблених за добу, але не менше 3-5 одиниць. Вироби, що контролюють, протирають марлевою серветкою, змоченою реактивом, або 2-3 краплі реактиву за допомогою піпетки наносять на вироби.

Якість відмивання інструментів від залишків крові оцінюють за допомогою азопірамової (100 г амідопірину, 1-1,5 г солянокислого аніліну, 95% етиловий спирт до 1 л), амідопіринової (рівні кількості 5% спиртового розчину амідопірину, 30% розчину оцтової кислоти і 3% розчину перекису водню) проб, проб з реактивом “Факел-2” (0,2% водний розчин препарату “Факел-2”, 1 мл 3% перекису водню). При постановці азопірамової проби в присутності слідів крові з’являється спочатку фіолетове забарвлення, яке швидко переходить в рожево-бузкове або бурувате. При постановці амідопіринової проби при наявності залишків крові з’являється синьо-фіолетове забарвлення реактиву, при пробі з реактивом “Факел-2” останній набуває вишневого кольору.

Проба на повноту відмивання від лужних компонентів миючих засобів проводиться з фенолфталеїновим реактивом (1% спиртовий розчин). Про наявність на виробах залишків миючих засобів свідчить появлення рожевого забарвлення реактиву.

Стерилізація засобів медичного призначення. Стерилізації підлягають всі вироби, що торкаються до ранової поверхні, контактують з кров'ю або ін’єкційними препаратами і окремі прилади медичного інструментарію, які в процесі експлуатації торкаються слизової оболонки і можуть визвати її пошкодження. Використовують наступні методи стерилізації.

  1. Паровий метод стерилізації (в автоклаві). При тиску пару в стерилізаційній камері 2 атм та робочій температурі 132 оС час стерилізації дорівнює 20 хв. Зазначений режим рекомендується для стерилізації виробів із корозійно стійкого металу, скла, виробів із текстильних матеріалів. Для виробів із гуми, латекса і окремих полімерних матеріалів (поліетилен високої щільності, ПВХ-пластикати) застосовується режими стерилізації з наступними параметрами: тиск 1,1 атм, температура 120 оС, експозиція 45 хв або тиск 0,5 атм, температура 110 оС, експозиція 180 хв. Стерилізація проводиться в біксах, подвійній м’якій упаковці із бязі, пергаментному папері.

  2. Повітряний метод стерилізації (в сухожаровій шафі). Зазначений метод стерилізації рекомендується для виробів з металу та скла в режимі 180 оС з часом витримки 60 хв та та виробів з силіконової гуми в режимі 160 оС з експозицією 150 хв. Стерилізації підлягають сухі вироби у відкритих ємкостях або в пергаментному папері.

  3. Хімічний метод стерилізації рекомендується для термолабільного хірургічного інструментарію, виготовленого із металу, скла, полімерних матеріалів та гуми. Проводиться в двох варіантах: шляхом використання хімічних речовин в газоподібному стані (окис етилену) і шляхом занурення виробів в розчини хімічних речовин (6% перекис водню, Сайдекс, Корзолекс, Корзолін, Одоксон та ін.). Термін експозиції зазначається в інструкції по застосуванню стерилізаційного засобу. Після закінчення стерилізації вироби відмивають від залишків засобу, потім поміщають в стерильну пелюшку, видаляють з каналів воду і перекладають в стерилізаційну коробку, яка викладена простирадлом.

Стерилізація шовного матеріалу. Для з'єднання тканин під час операції використовують різного походження нитки, металеві скріпки, дужки, дріт. Існує більш 40 видів шовного матеріалу. Найбільше поширення мають шовк, лавсан, капрон, кетгут, металеві дужки.

Застосовують нитки, що розсмоктуються, і нитки, які не розсмоктуються. Природними нитками, що розсмоктуються, є нитки з кетгуту. Подовження термінів розсмоктування кетгуту досягається імпрегнацією його металами (хромований, сріблений кетгут). Використовують синтетичні нитки, що розсмоктуються - нитки з дексонау, викрилу, окцилону тощо. До натуральних ниток, що не розсмоктуються, відносяться нитки з природнього шовку, бавовни, кінського волоса, до синтетичних - нитки з капрону, лавсану, дакрону, нейлону, фторлону, тощо.

Шовний матеріал повинний задовольняти наступним основним вимогам: повинен мати гладку, рівну поверхню і не викликати додаткового ушкодження тканин, мати гарні маніпуляційні властивості, добре сковзати в тканинах, бути еластичним (достатня розтяжність попереджає стиснення і некроз тканин при їх наростаючому набряку), бути міцним у вузлі, не мати гігроскопічні властивості і не розбухати, бути біологічно сумісним з живими тканинами і не робити алергійного виливу на організм. Руйнування ниток повинне збігатися з термінами загоєння рани.

Шовний матеріал може бути простерилізований g-випромінюванням у заводських умовах. В ампулах або пакетах мотки шовку, кетгуту, капрону зберігають при кімнатній температурі і використовуються по мірі необхідності в строки, що відповідають терміну придатності. Металевий шовний матеріал (дріт, дужки) стерилізують у автоклаві чи кип'ятінням, нитки з лавсану, капрону - кип'ятінням або у розчині первомуру.

Шовк, капрон, лавсан, льон, бавовну стерилізують за методом Кохера. При цьому передбачається попереднє ретельне механічне очищення шовного матеріалу гарячою водою з милом. Мотки ниток миють у мильній воді протягом 10 хвилин, двічі змінюючи воду, потім відмивають від миючого розчину, висушують стерильним рушником і намотують на спеціальні скляні котушки та поміщають у банки з притертою пробкою і заливають ефіром на 24 години для знежирення. Після цього перекладають у банки з 70% спиртом на той же термін. Перед застосуванням шовк кип'ятять протягом 10-20 хвилин у розчині сулеми 1:1000 і перекладають у герметично закриті банки з 96% спиртом. Через 2 доби проводять бактеріологічний контроль; при негативному результаті посіву матеріал готовий до застосування. Синтетичні нитки можна стерилізувати кип'ятінням протягом 30 хвилин.

При стерилізації кетгуту термічна обробка не застосовується. У заводських умовах кетгут стерилізують g-променями. Методи стерилізації кетгуту хімічними способами передбачають попереднє знежирення, для чого згорнуті кільця матеріалу поміщають у герметично закриті банки з ефіром на 24 години. При стерилізації за методом Клаудіуса зливають з банки ефір і кільця кетгуту заливають водяним розчином Люголя (йоду чистого 10 мл, йодиду калію 20 мл, дистильованої води до 1000 мл) на 10 діб, потім замінюють розчин Люголя свіжим і знову залишають у ньому кетгут на 10 діб. Після цього розчин Люголя замінюють 96% спиртом. Через 4-6 діб роблять посів на стерильність. Метод Губарєва передбачає стерилізацію кетгуту спиртовим розчином Люголя (чистого йоду і йодиду калію по 10 мл, 96% етилового спирту до 1000 мл). Після знежирення ефір зливають і кетгут заливають розчином Люголя на 10 діб, після заміни розчину новим кетгут залишають в останньому ще на 10 діб. Після бактеріологічного контролю, при сприятливих результатах, дозволяють використання матеріалу. Метод Сітковського передбачає наступне: після знежирення в стерильних умовах стандартні нитки кетгуту розрізають на 3 частині по 1,25 м довжиною, протирають розчином сулеми 1 : 1000 і згортають у кільця, що опускають у 2% водяний розчин йодиду калію: для ниток № 0 - на 30 секунд, для № 1 - на 1 хвилину і т.п. (час у хвилинах відповідає номеру нитки). Після просочування ниток йодидом калію кільця кетгуту нанизують на товсті нитки і підвішують на відстані 7-8 см від дна скляної банки, куди насипають кристалічний йод з розрахунку: у банку ємністю 3 л — 40 г йоду. Банки герметично закривають Терміни експозиції кетгуту різні в залежності від товщини ниток (№ 0, №1 готові через 3 доби, № 2, № 3, № 4 - через 4 доби, № 5, № 6 - через 5 діб). Після бактеріологічного контролю нитки придатні до використання.

Контроль якості стерилізації. Контроль за стерильністю матеріалу і режимом стерилізації в автоклаві проводиться прямим і непрямим способами Прямий спосіб – бактеріологічний, а саме: посів з перев'язного матеріалу і білизни чи використання бактеріологічних тестів. Посів роблять у такий спосіб: в операційній розкривають бікс, маленькими шматочками марлі, зволоженої ізотонічним розчином хлориду натрію, кілька разів проводять по білизні, після чого шматочки марлі занурюють в пробірку, яку направляють у баклабораторію. Для бактеріологічних тестів використовують пробірки з відомою спороносною непатогенною культурою мікроорганізмів, що гинуть при визначеній температурі Пробірки вкладають у бікс. По закінченні стерилізації витягають і направляють у баклабораторію. Відсутність росту мікробів свідчить про стерильність матеріалу. Дослідження посівів з перев'язочного матеріалу і білизни виконується один раз в 10 днів.

Непрямі способи контролю стерильності матеріалу застосовують постійно при кожній стерилізації. Для цього використовують речовини з визначеною крапкою плавлення (бензойну кислоту (120°С), резорцин (119°С), антипірин (110°С)). Ці речовини випускаються в ампулах. Їх застосовують також у пробірках (по 0,5 г), закритих марлевою пробкою. У бікс між шарами матеріалу закладають 1-2 ампули. Плавлення порошку і перетворення його в суцільну масу вказують на те, що температура в біксі дорівнювала крапці плавлення контрольної речовини чи перевищувала її. Для контролю режиму стерилізації в сухожарових стерилізаторах використовують порошкоподібні речовини з більш високою крапкою плавлення: аскорбінову кислоту (187-192°С), бурштинову кислоту (180-184°С), пілокарпіну гідрохлорид (200°С), сечовину (180°С).

Особливості будови операційного блоку. Операційний блок - це набір спеціальних приміщень для виконання операцій і проведення заходів, що їх забезпечують. Операційний блок повинний розташовуватися в окремому приміщенні чи крилі будинку, з'єднуватися коридором з хірургічними відділеннями, чи розташовуватися на окремому поверсі (але не першому) багатоповерхового хірургічного корпусу. У ньому розрізняють розділені між собою операційні для виконання чистих і гнійних операцій. Більш доцільно мати при гнійних хірургічних відділеннях окремий ізольований операційний блок.

Операційний блок ізольований від хірургічних відділень спеціальним тамбуром, найчастіше це частина коридору, у яку виходять приміщення операційного блоку загального режиму. Для забезпечення режиму стерильності в операційному блоці виділяють спеціальні функціонально-гігієнічні зони, розділені між собою "червоною рисою"

1. Зона стерильного режиму (абсолютної стерильності) поєднує операційну і
стерилізаційну. У приміщеннях цієї зони виконують операції і стерилізацію інструментів.

Площа операційного залу на один операційний стіл не повинна бути менше ніж 36 м2, на 2 операційних столи - не менше 56 м . Варто пам'ятати, що навіть при наявності 2 операційних столів в одному операційному залі, одночасне виконання двох операцій категорично заборонено! Висота операційної не повинна бути менше 3,5 м. Стіни і стелі повинні бути гладенькими, покритими кахлем чи олійною фарбою, що полегшує прибирання. Колір стін повинний бути заспокійливим (холодним), не викликати роздратування. Усі види обігрівальних приладів повинні бути вмонтовані в стіни (вид теплопередачі - конвекція).

Оптимальний світловий коефіцієнт -2:3, але допускається зниження до 1:4. Загальна освітленість операційної - 300-500 лк (не менше 200 лк), освітленість рани за рахунок безтіньових світильників повинна бути не менше 3000-10000 лк.. Мікрокліматичні умови в операційній: температура - 20-20°С (влітку 19-20°С), вологість повітря - 50-55%, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/сек.

2. В зону строгого (відносної стерильності) режиму входять такі приміщення, як передопераційна і санпропускник, що складається з кімнат для роздягання персоналу, душових установок, кабін для надягання стерильного одягу. Ці приміщення розташовуються послідовно і персонал виходить з кабіни для вдягання прямо через коридор у передопераційну. У цю ж зону входять приміщення для збереження хірургічних інструментів і апаратів, паркетин апаратури і медикаментів, кабінет переливання кропі, приміщення для чергової бригади, старшої операційної сестри, санітарний вузол для персоналу операційного блоку

3. Зона обмеженого режиму, чи технічна зона, поєднує виробничі приміщення для забезпечення роботи операційного блоку: тут знаходяться апаратура для кондиціонування повітря, вакуумні установки, установки для постачання операційної киснем і наркотичними газами, тут же розташовуються акумуляторна підстанція для аварійного освітлення, фотолабораторія для прояву рентгенівських плівок.

4. У зоні загального режиму знаходяться кабінети завідувача, старшої медичної сестри, приміщення для розбору брудної білизни та інші.

Режим роботи операційною блоку передбачає обмеження відвідувань його, а в зоні стерильного режиму повинні знаходитися тільки учасники операції: хірурги і їхні асистенти, операційні сестри, анестезіологи й анестезісти, санітарка для поточної прибирання операційної. В зону стерильного режиму не допускаються студенти, лікарі, що стажуються. Працівники операційного блоку носять спеціальний одяг: халати чи куртки і штани, що відрізняються кольором від одягу співробітників інших відділень.

Контроль режиму стерильності операційного блоку проводиться періодично бактеріологічними дослідженнями повітря операційної, змивів зі стін, стелі, апаратів і приладів. Забір матеріалів для посіву роблять два рази на місяць.

Стерильний режим в операційній досягається за рахунок попередження занесення мікроорганізмів в операційну з інших приміщень і поширення мікроорганізмів в операційній.

Спеціальний пристрій операційного блоку, використання стерильних шлюзів перед входом в операційну, підготовка хворого до операції (миття, зміна білизни, гоління волосся в області операційного поля), підготовка до операції персоналу (обов'язкове перевдягання, використання стерильної білизни, надягання бахіл, шапочок, масок, обробка рук) значно обмежують проникнення мікроорганізмів в операційну. Маски, виготовлені з марлі, повинні мати 4-6 шарів, в цьому випадку вони затримують 88-96% мікроорганізмів. Стерильність масок і халатів зберігається протягом 5-6 годин. Сучасні маски з целюлози ефективні лише протягом 1 години.

Санітарна обробка приміщень операційної. Основний шлях інфікування рани в операційній - контактний (близько 90% випадків), лише в 10% випадків інфікування відбувається повітряним шляхом. Кожен член хірургічної бригади, незважаючи на спеціальну підготовку до операції, виділяє в навколишнє повітря до 1500 мікроорганізмів за 1 хв. За 1-1,5 години роботи однієї хірургічної бригади бактеріальне забруднення повітря в операційній збільшується на 100%. Припустима кількість мікроорганізмів в 1 м3 повітря операційної перед початком роботи не повинна перевищувати 500-600 і під час операції - 1000-1200, після закінчення операції - 1500-2000 в 1 м3 за умови відсутності в повітрі патогенних мікроорганізмів. Досягти такого рівня вдається за допомогою спеціальних пристроїв системи вентиляції, режиму роботи і прибирання операційної, дезінфекції повітря і предметів.

Мікроорганізми в повітрі і на предметах дуже рідко знаходяться в ізольованому виді, в основному вони фіксовані на мікроскопічних частках пилу. Тому ретельне видалення пилу, як і попередження проникнення його в операційну, зменшує ступінь мікробного забруднення.

В операційній передбачені наступні види прибирання: попереднє, поточне, післяопераційне, заключне і генеральне. Перед початком операції вологою ганчіркою протирають усі предмети, прилади, підвіконня, видаляють осілий за ніч пил (попереднє прибирання). В ході операції постійно прибирають упалі на підлогу серветки, кульки, інструменти та інше (поточне прибирання). У проміжку між операціями, коли хворий вивезений з операційної, прибирають білизну, серветки, інструменти, вологою серветкою, змоченої розчином антисептичних засобів, протирають операційний стіл і накривають його простирадлом, підлогу протирають вологою ганчіркою (післяопераційне прибирання). По закінченні робочого дня роблять заключне прибирання, що включає вологе прибирання з протиранням стелі, стін, підвіконь, усіх предметів і апаратури, підлоги, з використанням дезинфікуючих розчинів: 1-3% розчину перекису водню із синтетичним миючим засобом, розчину дезоксону та інших з наступним включенням бактерицидних ламп. Наприкінці тижня здійснюють генеральне прибирання операційної із застосуванням 3-6% розчинів перекису водню чи 1% розчину хлораміну Б.

Починають прибирання з дезінфекції операційної: стелю, стіни, усі предмети, підлогу обприскують дезинфікуючими розчинами, який потім видаляють шляхом протирання. Після цього проводять загальне вологе прибирання і включають бактерицидні ультрафіолетові лампи. Генеральне прибирання може бути і позачерговим при забрудненні операційної Гноєм, кишковим вмістом, після операції у хворого на анаеробну інфекцію.

Для опромінення повітря і предметів, що знаходяться в операційної, використовують пересувні, настінні, стельові бактерицидні ультрафіолетові (УФ) лампи різної потужності. Бактерицидні лампи, оснащені спеціальними екранами, що захищають від прямої дії ультрафіолетових променів, і можуть працювати при наявності людей в операційній. Варто пам'ятати, що настінні бактерицидні лампи вішаються на висоті не менш 2 м від підлоги. Одна бактерицидна лампа протягом 2 годин стерилізує ЗО м3 повітря. Кожна лампа створює навколо себе зону стерильності діаметром 2-3 метра. Після 3 годин роботи УФ лампи кількість мікробів у повітрі зменшується на 50-80%, кількість інфекційних ускладнень зменшується в 3-3,5 рази.

Попередження забруднення повітря в операційній досягається механічною системою вентиляції, здійснюваної шляхом подачі повітря з вулиці чи за рахунок його рециркуляції. Припливна вентиляція створює нагнітання повітря через фільтри, розташовані під стелею, в операційну. З осідаючим на фільтри пилом віддаляються фіксовані на ньому мікроби. Повітря виходить з операційної через природні щілини і через отвори, розташовані біля підлоги. Такий напрямок потоку повітря дозволяє уникнути проникнення забрудненого повітря із сусідніх з операційної приміщень, у тому числі з хірургічних відділень.

Приготування дезинфікуючих розчинів та підготовка до утилізації використаного матеріалу. Дезинфікуючі розчини готують до використання безпосередньо перед самою процедурою. Розчинення здійснюють водою до відповідного відсоткового співвідношення, яке відповідає інструкціям та настановам наказу №720.

Знезаражування відпрацьованого матеріалу відбувається шляхом погруження останнього в 0,2% р-н хлорантаїну на 1 годину, в подальшому з віджиманням та складанням в поліетиленовий пакет. Реєстрація процедури здійснюється в зошиті утилізації матеріалу у муфельній печі. Відпрацьована рідина знезаражується шляхом розчинення 2 г хлорантаїну на 1 літр рідини з експозицією в 1 годину. Після цього вміст виливається у каналізацію. Ємкість знезаражується 0,2% р-ном хлорантаїна при експозиції 1,5 години.

Накривання стерильного столу. Стерильний стіл накривається в операційних, перев'язувальних та інших місцях, де необхідне суворе дотримання правил асептики та антисептики. Розміщується стерильний стіл не ближче, ніж за 0,5 м від стіни. На відстані 1 м не повинно бути меблів або інших предметів, які можуть забруднити стіл. Освітлення стерильного столу повинно бути добрим. До стерильного столу має право наближатися тільки медична сестра, яка відповідає за нього. Під час операції забороняється проходити між операційним та стерильним столом. Приміщення, де накривається стерильний стіл, перед початком роботи обов'язково опромінюється не менше години за допомогою бактерицидних ламп. Послідовність дій при накриванні стерильного столу наступна:

  1. Помити руки з милом, витерти насухо.

  2. Одягнути шапочку, чистий халат, маску, стерильні рукавички.

  3. Протерти маніпуляційний стіл двічі з інтервалом 15 хв серветкою, змоченою 3% розчином хлораміну. Через 1 годину промити стіл чистою водою, витерти насухо (може здійснити санітарка).

  4. Дістати з біксу корнцангом, який занурений на ѕ довжини в 6% розчин перекису водню 2 стерильних пінцети. В подальшому всі етапи накривання столу повинні проводитись двома стерильними пінцетами.

  5. Дістати з біксу стерильними пінцетами клейонку та застелити на маніпуляційний столик.

  6. Дістати стерильними пінцетами стерильне простирадло з біксу та обережно, на витягнутих руках розгорнути над столом так, щоб воно було складене в 2 шари, і нижній край його звисав зі столу на 20 см.

  7. Дістати пінцетами друге стерильне простирадло з біксу та розкласти його в тій же послідовності.

  8. Дістати з бікса третє стерильне простирадло, звернути в 4 шари і покласти поверх другого простирадла (4 шари внизу і 4 шари зверху).

  9. Захватити ззаду всі шари простирадла з двох сторін двома цапками, спереду 2 цапками захватити тільки 4 верхні шари.

  10. Відкрити стіл, узявшись за передні цапки.

  11. Викласти на стерильний стіл необхідні інструменти та матеріали по групам або в послідовності застосування.

  12. Накрити стіл, узявшись за цапки, 4 стерильними шарами простирадла.

  13. Прикріпити бірку із зазначенням дати та часу накриття столу та підпис.

Стерильний стіл вважається відкритою стерильною поверхнею, використовувати яку можна протягом 6 годин.

Обробка рук хірурга. Обробка рук - важливий засіб профілактики контактної інфекції. Лікарі-хірурги, операційні і перев'язочні сестри повинні постійно піклуватися про чистоту рук, доглядати за шкірою і нігтями. Найбільша кількість мікроорганізмів накопичується під нігтями, в області нігтьових валиків, у тріщинах шкіри. Догляд за руками передбачає попередження тріщин шкіри, підстригання нігтів (вони повинні бути короткими), видалення задирок. Роботу, пов'язану із забрудненням і інфікуванням шкіри рук, варто виконувати в рукавичках. Правильний догляд за руками варто розглядати як етап у підготовці їх до операції. Для попередження порушення цілості і еластичності шкіри при обробці рук в антисептичні розчини необхідно включати Обробка рук будь-яким способом починається з механічного очищення.

До класичних методів обробки рук відносяться способи Фюрбрінгера, Альфельда, Спасокукоцького-Кочергіна, які зараз практично не застосовуються через свою громіздкість і тривалість. Способи Фюрбрінгера, Альфельда передбачають попереднє миття рук стерильною щіткою і милом. Щітку, що тримають у правій руці, намилюють милом, потім мило укладають на тильну поверхню щітки й утримують долонею, у якій знаходиться щітка. Щітка чи серветка повинні переміщатися в напрямку від пальців до передпліччя, кисті знаходяться вище передпліч і потік теплої проточної води направляється від пальців до ліктя. В такому положенні починають і закінчують миття щіткою, не допускаючи стікання води від нігтя до кисті Спочатку миють долонну поверхню кожного пальця, потім тильну поверхню і нігтьові ложа, міжпальцеві проміжки лівої кисті, потім правої, потім долоня і тил лівої і правої кистей і, нарешті, передпліччя до границі їх верхньої і середньої третини. Мильну піну постійно змивають проточною водою, щітку намилюють по мірі необхідності. За весь час миття руки не повинні торкатися до кранів, потік води і її температуру регулюють перед миттям. По закінченні миття щітку і мило кладуть на столик, руки обполіскують водою і, як і раніше тримаючи кисті рук на рівні грудей, просушують шкіру стерильними марлевими серветками чи рушником, не торкаючись до невимитих ділянок шкіри. Далі (в залежності від способу обробки) пальці, кисті, нижню третину передпліч протирають серветками, рясно змоченими спиртом, розчином церігелю чи іншим антисептиком. За способом Альфельда руки протирають 96% спиртом протягом 5 хвилин. За Фюрбрінгером - після механічного очищення руки протирають протягом 3 хв 70% спиртом, а потім протягом 3 хв розчином сулеми 1:1000. Після цього нігтьові ложа обробляють 5% настойкою йоду.

В теперішній час найбільш розповсюдженими способами миття рук с спосіб Спасокукоцького-Кочергіна і обробка рук первомуром (препарат С-4), гибітаном (хлоргексидином).

Спосіб Спасокукоцького-Кочергіна передбачає механічне очищення рук 0,5% розчином нашатирного спирту. Руки миють у двох тазах по 3 хвилини серветкою, виконують послідовно рухи, як при митті щіткою, починаючи з пальців лівої руки. У першому тазі руки миють до ліктів, у другому - до границі верхньої і середньої третини передпліччя. По закінченні миття руки обполіскують розчином нашатирного спирту і кисті піднімають мої ори так, щоб краплі води стікали до ліктів. З цього часу кисті рук постійно знаходяться вище передпліч. Шкіру рук осушують стерильними серветками: спочатку обидві кисті (цю серветку кидають), потім послідовно нижню і середню третину передпліч. Знезаражують шкіру серветками, змоченими 96% спиртом, обробляючи двічі по 2,5 хвилини кисті до нижньої третини передпліч, потім кінчики пальців, нігтьові валики; нігтьові ложа і складки шкіри пальців змазують 5% спиртовим розчином йоду.

Розчин С-4 (первомур) - суміш, що складається з мурашиної кислоти і перекису водню. Спочатку готують базовий розчин у співвідношенні 81 мл 85% мурашиної кислоти і 171 мл 33% розчину перекису водню, що змішують у склянці з притертою пробкою і поміщають у холодильник на 1-1,5 години. При взаємодії мурашиної кислоти і перекису водню утвориться надмурашина кислота, що володіє сильною бактерицидною дією. Із зазначеної кількості базового розчину можна приготувати 10 л робочою розчину первомуру (2,4% розчин), змішавши його з дистильованою водою. Робочий розчин придатний до застосування протягом доби. При приготуванні розчину необхідно працювати в гумових рукавичках для попередження опіків концентрованими розчинами мурашиної кислоти чи перекису водню. Обробка рук передбачає попереднє миття їх протягом 1 хвилини проточною водою з милом. Потім кисті і передпліччя до рівня середньої третини миють серветками в тазі з розчином первомуру протягом 1 хвилини і осушують стерильними серветками. В одному тазі обробку рук можуть виконати 5 чоловік.

Обробка рук хлоргексидином біглюконатом. Останній випускається у вигляді 20% водяного розчину. Для обробки рук готують 0,5% спиртової розчин: до 500 мл 70% спирту додають 12,5 мл 20% розчину хлоргексидину біглюконату. Попередньо миють руки проточною водою з милом, осушують стерильними серветками, а потім протирають марлевим тампоном, змоченим приготовленим розчином, протягом 2-3 хвилин.

Прискорені способи обробки рук застосовують в амбулаторній практиці чи в змушених випадках. Для прискореного знезаражування рук використовують плівкоутворювальний препарат церигель, що відрізняється сильною бактерицидною дією У його склад входять полівінілбутірол і 96% етиловий спирт. Руки миють водою з милом, ретельно осушують. На долоню наливають 3-4 мл церигеля і ретельно змочують їм пальці, нігтьові ложа і валики, кисті і нижню частину передпліччя. Напівзігнуті пальці тримають у розведеному положенні протягом 2-3 хвилин, поки на шкірі не утвориться плівка церігелю. Плівка, що утворилася, має захисні і бактерицидні властивості, по закінченні операції вона легко знімається марлевими кульками, змоченими спиртом.

Обробка рук в екстремальних умовах може бути зроблена шляхом протирання шкіри 96% етиловим спиртом протягом 10 хвилин (спосіб Бруна) чи протягом 3 хвилин 2% спиртовим розчином йоду.

Обробка операційного поля. Попередня підготовка місця, де буде виконуватися розріз (операційне поле) починається напередодні операції і включає загальну гігієнічну ванну, зміну білизни, гоління волосся сухим способом безпосередньо в місці операційного доступу. Після гоління волосся шкіру протирають спиртом. При обробці операційного поля безпосередньо в операційній варто дотримуватися наступних принципів:

- обробка повинна бути значно ширше, ніж зона оперативного доступу;

- послідовність обробки - "від центра до периферії";

- багаторазовість обробки під час операції (до початку і перед накладенням швів);

- найбільш забруднені ділянки обробляються в останню чергу.

Перед хірургічним втручанням на операційному столі поле широко змазують 5% спиртовим розчином йоду тричі. Безпосереднє місце операції ізолюють стерильною білизною і знову змазують 5% спиртовим розчином йоду. Перед накладенням і після накладення швів на шкіру її обробляють тим же розчином.

При підвищеній чутливості до йоду шкіру обробляють 1% спиртовим розчином брильянтового зеленого (спосіб Баккала). Для обробки операційного поля також використовують 0,5% спиртовий розчин гибітану (хлоргексидину біглюконат), первомур.

При екстреній операції підготовка операційного поля полягає в голінні волосся, обробці шкіри 0,5% розчином нашатирного спирту та застосуванні одного із зазначених вище розчинів.


Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю

(таблиці, схеми, малюнки, графіки) додаються


Б. Задачі для самоконтролю:

1. У стерилізаційній виконувалася стерилізація білизни. Стерилізували паром у автоклаві під тиском 152,5 кПа /1,5 атм/ протягом 45 хвилин. По закінчені часу стерилізації і відключенні роботи апарату, робітник стерилізаційної випустив з автоклаву пар, відкрита кришка апарату, віконці біксів медсестра герметично закрила і віднесла в операційну. Чи правильно виконано послідовність дій? Яка помилка допущена медперсоналом на етапі доставки біксів в операційну.

А не витриманий режим стерилізації;

В не виконаний контроль якості стерилізації;

С не виконана просушка білизни у автоклаві після стерилізації;

Д не виконані норми транспортування біксів;

Е все виконано вірно.

2. Після операції з приводу гнійного процесу хірургічний інструмент ретельно промили під проточною водою "йоржем" з милом, обполоскали і поклали в кип'ятильник для стерилізації. Стерилізація тривала 15 хвилин, після чого інструменти віднесли в операційну. Вкажіть, які допущені помилки?

А не проведена дезинфекція хірургічного інструментарію;

В не проведена механічна очистка інструментарію в миючому розчині;

С не проведено обезсолення хірургічного інструментарію;

Д не проведена просушка простерилізованих інструментів;

Е порушені всі норми проведення перед стерилізаційної обробки та стерилізації.

3. Операційна медична сестра відкрила бікс із білизною після проведення стерилізації, щоб накрити стіл перед операцією. Білизна волога, сірка не розтопилася. Чи можна користуватися такою білизною?

А можна, але після просушки білизни;

В можна, але після проведення бактеріологічного контролю;

С можна, але лише для проведення операцій з приводу гнійних процесів;

Д не можна тому, що порушений режим парової стерилізації;

Е не можна тому, що застосування вологої білизни заборонено.

4. Під час накладення швів на рану студент рукою у рукавичці поправив маску на своєму обличчі і продовжував далі асистувати. Ніхто цього не помітив. Чи може студент продовжувати асистувати?

А може, але за умов не доторкатися до країв рани;

В може, але після заміни рукавичок;

С може, але після заміни маски;

Д не може тому, що у студента виникла небезпека інфікування бактеріями хворого;

Е може, але після повторної обробки рук та переодягнення операційної білизни.

5. При проходженні виробничої практики студентом 3 курсу в якості медичної сестри перев’язочної хірургічного відділення, перед останнім була поставлена задача здійснити передстерилізаційна обробку використаного хірургічного інструментарію. В чому полягає послідовність його дій ?

А промивання під проточною водою, знезаражування інструментів у розчині дезінфектантів, механічна очистка у миючому розчині, ополіскування під проточною водою, знесолення;

В механічна очистка у миючому розчині, промивання під проточною водою, знезаражування інструментів у розчині дезінфектантів, ополіскування під проточною водою, знесолення;

С механічна очистка у миючому розчині, ополіскування під проточною водою та знесолення, знезаражування інструментів у розчині дезінфектантів, промивання під проточною водою;

Д знезаражування інструментів у розчині дезінфектантів, промивання під проточною водою, механічна очистка у миючому розчині, ополіскування під проточною водою та знесолення;

Е знезаражування інструментів у розчині дезінфектантів, механічна очистка у миючому розчині, ополіскування під проточною водою та знесолення.

6. При проходженні виробничої практики студентом 3 курсу в якості медичної сестри перев’язочної хірургічного відділення, перед останнім була поставлена задача здійснити стерилізацію хірургічного інструментарію. Де і яким чином повинен провести останню студент ?

А в автоклаві при Р – 1,1 атм, t – 160 оС та експозиції 30 хв;

В в автоклаві при Р – 2 атм, t – 132 оС та експозиції 45 хв;

С в сухожаровій шафі при t – 180 оС та експозиції 60 хв.

Д в сухожаровій шафі при t – 160 оС та експозиції 120 хв;

Е всі варіанти підходять.

7. При проходженні виробничої практики студентом 3 курсу в якості медичної сестри операційного відділення останньому було запропоновано допомогти у проведенні генерального прибирання операційного залу. В чому полягає послідовність його дій ?

А проведення 1 раз на тиждень загального вологого прибирання з включенням бактерицидної лампи;

В проведення загального вологого прибирання дезинфікуючим розчином, включення бактерицидної лампи;

С двічі проведення загального вологого прибирання дезинфікуючим розчином, включення бактерицидної лампи;

Д обприскування стелі, стін та підлоги дезинфікуючим розчином, видалення останнього шляхом протирання, проведення загального вологого прибирання, включення бактерицидної лампи;

Е всі варіанти можливі в залежності від видів проведених операцій на протязі тижня.

8. На практичному занятті, при відвідуванні операційної, студенту було запропоновано стати асистентом на оперативному втручанні. В чому полягає послідовність його дій при обробці рук первомуром перед оперативним втручанням ?

А занурення на 1 хв в розчин первомуру, осушення стерильними серветками, обробка на протязі 5 хв 70о спиртом;

В попереднє миття протягом 1 хв під проточною водою з милом двома щітками, занурення на 1 хв в розчин первомуру, осушення стерильними серветками;

С попереднє миття протягом 1 хв під проточною водою з милом, занурення на 1 хв в розчин первомуру, осушення стерильними серветками;

Д обробка на протязі 5 хв 70о спиртом, занурення на 1 хв в розчин первомуру, осушення стерильними серветками;

Е попереднє миття протягом 1 хв під проточною водою з милом, занурення на 1 хв в розчин первомуру, осушення стерильними серветками, обробка кінчиків пальців 5% спиртовим розчином йоду.

9. На практичному занятті, при відвідуванні операційної, студент мав асистувати хірургу на оперативному втручанні з приводу гострого апендициту. Лікар запропонував майбутньому колезі обробити та сформувати операційне поле та провести розтин м’яких тканин. В чому полягає послідовність його дій?

А обробка передньої черевної стінки 5% спиртовим розчином йоду, обкладка зони оперативного доступу білизною, обробка двічі обкладеної зони 5% спиртовим розчином йоду, розтин м’яких тканин;

В обробка двічі передньої черевної стінки 5% спиртовим розчином йоду, обкладка зони оперативного доступу білизною, обробка обкладеної зони 5% спиртовим розчином йоду, розтин м’яких тканин;

С обробка передньої черевної стінки 5% спиртовим розчином йоду, обкладка зони оперативного доступу білизною, обробка тричі обкладеної зони 5% спиртовим розчином йоду, розтин м’яких тканин;

Д обробка тричі передньої черевної стінки 5% спиртовим розчином йоду, обкладка зони оперативного доступу білизною, розтин м’яких тканин;

Е обробка тричі передньої черевної стінки 5% спиртовим розчином йоду, обкладка зони оперативного доступу білизною, обробка обкладеної зони 5% спиртовим розчином йоду, розтин м’яких тканин.

10. При проходженні виробничої практики студентом в якості медичної сестри операційного відділення багатопрофільної лікарні останньому було запропоновано здійснити укладку матеріалу, що потрібний для роботи відділення наступного дня, в бікси для подальшої стерилізації. Яким чином він повинен здійснити вищезазначене ?

А провести універсальну укладку з закладкою в бікси матеріалу та операційної білизни, розрахованих на типову операцію;

В провести видову укладку з закладкою в бікси визначеного виду перев'язочного матеріалу чи операційної білизни;

С провести цілеспрямовану укладку з закладкою в бікси матеріалу та операційної білизни, розрахованих на заплановані операції;

Д провести видову укладку з закладкою в бікси матеріалу та операційної білизни, розрахованих на заплановані операції;

Е провести універсальну укладку з закладкою в бікси визначеного виду перев'язувального матеріалу чи операційної білизни.

11. На практичному занятті, при відвідуванні перев'язочної, студенту запропоновано замінити на робочому місці сестру при проведенні перев'язки. В чому полягають особливості дотримання правил асептики при виконанні останнім зазначеної роботи ?

А передача лікарю інструментів та перев'язувального матеріалу зі столу стерильними обробленими руками в рукавичках;

В передача лікарю інструментів та перев'язувального матеріалу зі столу кінцем корнцанга, що був занурений у 6% розчин перекису водню;

С передача лікарю інструментів та перев'язувального матеріалу зі столу взятим зі столу стерильним пінцетом;

Д передача лікарю стерильного пінцету для подальшого самостійного брання останнім інструментів та перев'язувального матеріалу зі столу;

Е всі запропоновані варіанти можливі та відповідають правилам асептики.

12. В операційній тривалий час йшла операція, при якій була розкрита гнійна порожнина. В чому і якими засобами буде проводитися підготовка операційної до подальшої роботи ?

А. проведення поточного прибирання єдиною ганчіркою операційного блоку з використанням 0,5% розчину хлорантоїну ;

В. проведення поточного прибирання двічі з інтервалом в одну годину ганчіркою операційного блоку з використанням 0,5% розчину хлорантоїну;

С. проведення заключного прибирання із застосуванням ганчірок окремо для підлоги, стін, предметів та оснащення операційного залу з використанням 0,2% розчину хлорантоїну;

Д проведення генерального прибирання із застосуванням ганчірок окремо для підлоги, стін, предметів та оснащення операційного залу з використанням 0,2% розчину хлорантоїну ;

Е УФ-опромінення операційного залу на протязі 2 годин.

13 В ендоскопічному кабінеті медична сестра готує до роботи оптичні системи ендоскопів та гумові і пластикові катетери. Який антисептик найбільш доцільно використати для стерилізації цих систем? Яка експозиція часу необхідна для проведення надійної стерилізації?

А. оптичні системи ендоскопів занурюють у розчин сулеми, при експозиції по часу на 1 годину , гумові та пластикові катетери на 2 години.

В. оптичні системи ендоскопів занурюють у розчин перманганату калію, при експозиції по часу на 45 хвилин, гумові та пластикові катетери на 1 годину.

С. оптичні системи ендоскопів занурюють у розчин нітрату срібла, при експозиції по часу на 1 годину , гумові та пластикові катетери на 2 години.

Д. Оптичні системи ендоскопів стерилізують парами формаліну, гумові та пластикові катетери піддають стерилізації шляхом автоклавування

Е. Всі металеві, оптичні, гемові ,пластикові інструменти та катетери піддають стерилізації шляхом погруженням останніх на 1 годину у розчин карболової кислоти

14. Після автоклавування хірургічної білизни працівниця закрила віконце на біксі і написала на бірці дату стерилізації. Протягом якого часу буде вважатися стерильним даний матеріал, якщо бікс не відкривати? Якщо бікс відкрити, чи необхідно виконувати переукладку ? Як поступити з контролем стерилізації?

А. Стерильним бікс вважається при закритих віконцях на протязі 3 діб. При повторній стерилізації переукладку виконувати не потрібно, а у такому ж незміненому стані із закритими віконцями погрузити у автоклав.

В. Стерильним бікс вважається при закритих віконцях на протязі 5 діб. При повторній стерилізації переукладку виконувати не потрібно, а у такому ж незміненому стані із відкритими віконцями погрузити у автоклав.

С. Стерильним бікс вважається при закритих віконцях на протязі 10 днів. При повторній стерилізації потрібно виконувати переукладку, замінити індикатор стерильності із відкритими віконцями погрузити у автоклав.

Д. Стерильним бікс вважається при закритих віконцях на протязі 2 діб. При повторній стерилізації переукладку виконувати не потрібно, повторно укласти індикатор стерильності із відкритими віконцями погрузити у автоклав.

Е. Стерильним бікс вважається при закритих віконцях на протязі 10днів. При повторній стерилізації повністю замінити вміст бікса і з закритими віконцями погрузити у автоклав.


15. Для стерилізації синтетичного шовного матеріалу (капрон, нейлон, тефлон та ін.) операційна медсестра використовує один з методів, який є найменш руйнівним для даного матеріалу і найбільш ефективним? Як і скільки часу зберігається шовним матеріал після стерилізації?

А. найменш руйнівним і найбільш ефективним методом стерилізації є кип’ятіння з наступним зберіганням шовного матеріалу у розчині карболової кислоти на протязі 10 діб

В. найменш руйнівним і найбільш ефективним методом є стерилізація паром під тиском з наступним зберіганням шовного матеріалу у розчині спирту на протязі 10 діб .

С. найменш руйнівним і найбільш ефективним методом стерилізації є замочування у розчині спирту з наступним зберіганням шовного матеріалу у розчині спирту на протязі 1 місяця.

Д. найменш руйнівним і найбільш ефективним методом стерилізації є замочування у розчин Люголя з наступним зберіганням шовного матеріалу у розчині Люголя на протязі 10 діб .

Е. найменш руйнівним і найбільш ефективним методом є стерилізація у сухо жаровому шафі під тиском з наступним зберіганням шовного матеріалу у розчині спирту на протязі 10 діб .

16. Операційна сестра стерилізацію певних інструментів здійснює у середовищах, які не мають агресивного впливу на їх робочі поверхні. Які інструменти, як довго і яким методом найкраще стерилі­зувати ?

А. Ріжучі інструменти та інструменти з оптичною системою використовуються один раз, у подальшому використовуються тільки для технічних нужд.

В. Ріжучі інструменти та інструменти з оптичною системою повторно стерилізуються у гама камері і зберігаються у на протязі 24 годин.

С. Ріжучі інструменти та інструменти з оптичною системою медсестра здійснює у параформаліновій камері на протязі 24 годин, вони зберігаються у невикористаному стану на протязі 10 днів .

Д. Ріжучі інструменти та інструменти з оптичною системою медсестра здійснює шляхом кип’ятіння на протязі 45 хвилин у содовому розчині, зберігаються на протязі доби на операційному столі.

Е. Ріжучі інструменти та інструменти з оптичною системою медсестра здійснює окремо на лотку у сухо жаровій шафі , після охолодження шафи готові до використання на протязі 1 доби.

17. Медична сестра закінчила стерилізацію біксів у автоклаві. Яку роботу з біксами необхідно виконати в певній послідовності після закінчення стерилізації?

А. Проконтролювати стерильність матеріалу, промаркірувати , витягнути з камери , відкрити для охолодження

В. Протерти бікси насухо, провірить їх стерильність, принести в операційний зал, відкрити для користування

С. Витягнути бікси з камери автоклаву, закрити шторки бічних отворів, зберігати на протязі доби не відкриваючи без необхідності

Д. промаркірувати бікси (проставити дату стерилізації),виконати контроль стерильності
Е. Витягнути бікси з камери автоклаву, закрити шторки бічних отворів бікса, в операційному залі відкрити для встановлення контролю на стерильність .

18. Після тривалих обробок рук до операції розчином С-4 , на складові розчину появилася алергічна реакція на шкірі рук хірурга. Який з методів обробки рук хірурга можна вважати альтернативою, що вважається його основним компонентом і яка тривалість обробки рук за цим методом ?

А. В разі виникнення алергічної реакції на розчин С-4 альтернативним методом обробки рук хірурга може слугувати 96% спирт, який має гарні антисептичні та дубильні властивості з тривалістю обробки по 5 хв. кожну кисть; Використовуються Антисептична дія.

В. В разі виникнення алергічної реакції на розчин С-4 альтернативним методом обробки рук хірурга може слугувати 0,5% р-н нашатирного спирту, який має гарні антисептичні з тривалістю обробки салфеткою по 3 хв. кожну руку. Використовуються Антисептична дія.

С. Обробка рук хірурга 20% розчином хлоргексидину. Обробляють змоченим тампоном кожну руку по 3 хвилини.

Д. При обробці рук в разі алергічної реакції перехід на сучасні засоби – наприклад стериліум (з рази по 3 хвилини протираються кисті після помивки рук з милом під краном з водою), останній володіє достатніми антисептичними властивостями при широкій доступності та дешевизні.

Е. В разі виникнення алергічної реакції на розчин С-4 альтернативним методом обробки рук хірурга може слугувати любий другий метод не викликає алергічної реакції, незалежно від складу і концентрації основних компонентів.

19. Для контролю за стерильністю вмісту біксів після стерилізації у автоклаві використовують різні методики. В які строки, яким способом найбільш достовірно можна встановити стерильністю біксів ?

А. Використання негайно після стерилізації бактеріологічного методу дає остаточне заключення про стерильність.

В. Дотримання високої температури під певним тиском у автоклаві є критерієм надійної стерилізації

С. Розплавлення сірки у пробірці під кришкою вказує на високу температуру в автоклаві і встановлюється зразу ж після відкриванні віконець.

Д. Використання негайно після стерилізації бактеріологічного методу дає остаточне заключення про стерильність після одержання результатів посіву вмісту бікса на поживні середовища – на 5-7 день.

Е. Індикаторний папірець змінює свій колір, що вказує на достатню температуру у біксі і є критерієм стерильності матеріалу пригідним зрізу ж до використання.


20. Під час виконання перев’язок медичний персонал повинен придержуватися певних положень, обов’язків, та правил. Які положення виступають для створення благоприємних умов на перше місце ? Хто їх повинен виконувати?

А. Правильність використання інструментарію, медикаментів , перев’язочного матеріалу всім персоналом перев’язочної.

В. Дотримання всіма учасниками перев'язок правил асептики і антисептики

С. Своєчасне та якісне ведення медсестрою документації

Д. Термінове направлення матеріалу (вмісту рани, тканин) санітаркою на

гістологічне, бактеріологічне дослідження.

Е. Постійний бактеріологічний контроль лікарем за стерильністю інструментів, перев’язочного матеріалу, білизни.

В. Тести для самоконтролю:


  1. Існують наступні види прибирання операційної, крім:

А попереднє;

В поточне;

С профілактичне;

Д заключне;

Е генеральне.

  1. Територія операційного блоку має наступні зони, крім:

А стерильна зона;

В зона суворого режиму;

С зона обмеженого режиму;

Д зона спеціального режиму;

Е зона загальнолікарняного режиму.

  1. До складу миючого розчину при проведенні передстерилізаційної очистки не входить:

А перекис водню;

В миючий засіб;

С мурашина кислота;

Д вода питна;


Е інгібітор корозії.


  1. З метою контролю якості проведення передстерилізаційної очистки не застосовують наступну пробу:

А азопірамову;

В амідопіринову;


С бензидинову;

Д тимолову;

Е з реактивом “Факел-2”.

  1. Який із препаратів необхідно використовувати при кандидомікозі ?
1   2   3




Похожие:

“Затверджено” iconЗареєстровано: Затверджено
Рішення виконавчого комітету Сєдовської селищної ради Новоазовського району Донецької області
“Затверджено” iconПогоджено: Затверджено
Кваліфікаційні особисто-командні змагання I po-3 для собак службових порід на чемпіонат світу fci
“Затверджено” icon“Затверджено”
...
“Затверджено” icon“Затверджено”
Невідкладні хірургічні стани при вогнепальних І закритих ушкодженнях кінцівок І суглобів, черепа І хребта, грудей, черева І таза
“Затверджено” icon“Затверджено”
...
“Затверджено” icon“Затверджено”
...
“Затверджено” iconМіністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено»
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
“Затверджено” iconЗатверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. №431
Зберігається на весь період тимчасового в’їзду/виїзду І пред’являється митним органам під час повернення громадянина. У разі втрати...
“Затверджено” iconПозовна заява (адміністративний позов)
Рішенням Івано-Франківської міської ради (XXXIX сесія) п’ятого демократичного скликання від 25. 02. 2009 року затверджено «Програму...
“Затверджено” iconЗатверджено: Протоколом Загальних зборів засновників громадської організації „Ініціативний Союз „Відродження” від 10. 04. 2010 р
Протоколом Загальних зборів засновників громадської організації „Ініціативний Союз „Відродження” від 10. 04. 2010 р
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©podelise.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы