Міністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено» icon

Міністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено»



НазваниеМіністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено»
страница1/2
Дата конвертации07.07.2012
Размер0.57 Mb.
ТипДокументы
  1   2


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ


«Затверджено»

На методичній нараді

_________________________________

(назва кафедри)

Завідувач кафедри

професор_________________________

___________________________2008р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ



Навчальна дисципліна

Військова хірургія з хірургією надзвичайних ситуацій

Модуль № 2

Невідкладні хірургічні стани при вогнепальних і закритих пошкодженнях кінцівок і суглобів, черепа і хребта, грудей, черева і таза.

^ Змістовний модуль

2

Травматичний шок, синдром тривалого розчавлення, пошкодження кінцівок в суглобів. Закриті вогнепальні поранення черепа і головного мозку, хребта і спинного мозку та їх лікування в умовах військових дій і надзвичайних ситуаціях.

Тема заняття № 2

Вогнепальні і закриті пошкодження кінцівок і суглобів

Курс

3

Факультет

Медичний № 1, № 2, № 3, № 4 , ЧФ, ФЗСУ



Київ 2008



  1. ^ Актуальність теми


У сучасних війнах внаслідок збільшення пошкоджуючої сили вогнепальної зброї і можливого використання ракетно-ядерної зброї частота пошкодження кінцівок не зменшиться в порівнянні з попередніми війнами. Будуть переважати множинні, поєднані, комбіновані ушкодження зі значними змінами тканин кінцівок, збільшення частоти ускладнень травматичним шоком, інфекційними ускладненнями ран, циркуляторними розладами.

Досвід медицини у ВВВ показав, що пошкодження кінцівок складали до 78% всіх санітарних втрат. Після лікування до строю поверталося 60%-72%, що складало більшу частину поранених. Тому стає зрозуміла важливість набуття знань особливостей пошкодження кінцівок, здійснення евакуаційних і лікувальних заходів майбутніми лікарями –студентами медичних закладів.


Студенти повинні самостійно вивчити питання загальних принципів лікування відкритих, закритих переломів кісток, пошкодження суглобів, кисті, ступні, а також особливості анатомії кінцівок, відновлення знань по десмургії, транспортній іммобілізації кінцівок, наданню першої допомоги при пошкодженні судин.

Студенти поглиблюють свої знання, обстежуючи хворих у палатах, під час роботи у гіпсовочній, перев’язочній, операційній, на чергуваннях, на клінічних розборах в учбовій кімнаті.



  1. Конкретні цілі




  • Пояснити актуальність вивчення вогнепальних ушкоджень кісток, суглобів, кисті, стопи, магістральних судин, стволових нервів;

  • Класифікувати і діагностувати закриті вогнепальні переломи кісток;

  • Знати клініку закритих і відкритих невогнепальних переломів кісток;

  • Класифікувати і діагностувати вогнепальні поранення суглобів, тактику їх лікування і можливі ускладнення в процесі лікування;

  • Класифікувати і вивчити принципи лікування вогнепальних поранень кисті, ступні;

  • Класифікувати і діагностувати вогнепальні поранення і пошкодження великих кровоносних судин;

  • Діагностувати пошкодження нервів, знати обсяг першої медичної долікарської, першої лікарської і кваліфікованої хірургічної допомоги при пошкодженні кінцівок і суглобів;

  • Визначити основні показання для накладання транспортної іммобілізації, правила накладання, засоби транспортної іммобілізації при пошкодженні кінцівок;

  • Знати вміст комплекту “Б-2, Шини”;

  • Трактувати особливості ампутації кінцівок при вогнепальних переломах.


3. Базові знання, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)






Назви попередніх дисциплін

Отримані навики



1

Нормальна анатомія людини

-описати будову кістки, окістя, суглобу, фасції, скелетних м’язів, судин, нервів верхніх та нижніх кінцівок;

-малювати магістральні судини, стволові нерви верхніх та нижніх кінцівок;

-визначити складові частини утворення основних суглобів верхніх та нижніх кінцівок.

2

Гістологія

Володіти знаннями про клітинну структуру органів і тканин людини.

3

Нормальна фізіологія

-Трактувати фізіологічне призначення основних м’язів кінцівок;

-Трактувати фізіологічні процеси в суглобах.

4

Загальна хірургія

- Застосувати знання по десмургії – накладання іммобілізуючих пов’язок, транспортних засобів при пошкодженні кінцівок;

- Виконання місцевих, футлярних новокаїнових блокад.



^ 4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до

заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які

повинен засвоїти студент при підготовці до заняття





Термінологія

Визначення

1

Перелом

Повне порушення цілісності кістки

2

Тріщина

Часткове порушення цілісності кістки

3

Рана

Раптове порушення цілісності шкіри, слизових оболонок та інших тканин, яке виникає в результаті механічного пошкодження

4

Хірургічна обробка

Хірургічна операція, яка включає висічення нежиттєздатних тканин

5

Металоостеосинтез уламків

Щільне з’єднання кісткових уламків металевими фіксаторами (стрижень, пластинка, гвинти)

6

Кісткова мозоль, регенерація

Утворення кісткової мозолі між уламками кістки

7

Постійний приточний дренаж

Постійне промивання рани, суглобу, м’язевого футляра асептичними розчинами – 5-10 днів

8

Вивих

Повне зміщення суглобових поверхонь

9

Автоостеосинтез

Фіксація кісткових уламків кісткою хворого

10

Алоостеосинтез

Фіксація кісткових уламків консервованою кісткою людини


4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Частота, класифікація вогнепальних переломів.

2. Особливості переломів кісток від мінно-вибухової зброї.

3. Надання першої медичної допомоги, її послідовність.

4. Етапи лікування поранених з вогнепальними та невогнепальними переломами.

5. Вогнепальні поранення суглобів - частота, класифікація.

6. Загальні та місцеві клінічні ознаки пошкоджень суглобів. Ступені важкості.

7. Перша медична допомога, принципи етапного лікування поранених з пошкодженнями суглобів.

8. Ускладнення при пораненні суглобів, профілактика їх виникнення та лікування.

9. Вогнепальні поранення ступні – частота, класифікація, особливості лікування.

10. Пошкодження кисті – частота, класифікація по Є.В.Усольцевій, принципи лікування.

11. Поранення та пошкодження кровоносних судин кінцівок. Частота, класифікація.

12. Методи зупинки кровотечі на полі бою, на етапі лікарської, кваліфікованої та спеціалізованої допомоги.

13. Пошкодження нервів. Частота, діагностика. Перша медична допомога, лікарська, на етапі кваліфікованої та спеціалізованої допомоги.

14. Види та засоби іммобілізації. Показання, призначення, правила накладання.

15. Вміст комплекту “Б-2, шини”.


4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на

занятті:

1. Проведення об’єктивного обстеження хворих – збирання анамнезу, загальний огляд, обстеження основних органів і систем.

2. Визначення в кожному конкретному випадку способу остеосинтезу уламків кісток, методу скелетного витягання, лікувальної іммобілізації гіпсовими пов’язками.

3. Інтерпретація рентгенограм хворих і архівних.

4. Огляд, підбір, аналіз фіксаторів для остеосинтезу кісток.

5. Виконання елементів перев’язок хворих, промивання ран та дренажів.

6. Вміти зняти шви та наложити асептичну пов’язку.

7. Виконання транспортної іммобілізації пов’язками ( косинка, Дезо), стандартними шинами та імпровізованими засобами при пошкодженні сегментів верхньої та нижньої кінцівок.

8. Накладання гіпсових пов’язок – лангетних, циркулярних.


^ 5. Зміст теми

В сучасній війні внаслідок збільшення пошкоджуючої дії вогнепальної зброї будуть переважати ушкодження зі значними змінами тканин кінцівок, збільшення частоти ускладнень – травматичний шок, некроз м’яких тканин, інфекційні ускладнення, циркуляторні розлади.

При вогнепальному переломі від вибухової зброї виникають дистанційні пошкодження м’яких тканин внаслідок ушкодження судин, капілярів. За Грицановим виділяють 4 зони пошкодження тканин:

а) зона первинного пошкодження;

б) зона контузії – некроз;

в) зона комоції;

г) зона віддалених вогневих ушкоджень.

По даним ВВВ і пізніших війн кінцівки пошкоджуються у 78-80 % від усіх санітарних втрат. Нижня кінцівка – 32,3%, верхня – 43,3%. По локалізації:

  • суглоби – 8%

  • стволові нерви – 20%

  • магістральні судини – 10%

  • кисть – 25%

  • ступня – 4-6 %

^ 5.1. Вогнепальні діафізарні переломи ( класифікація, клініка, діагностика, принципи лікування)

- За видом пошкоджуючого снаряду діляться на : кульові, осколкові, стрілоподібними елементами, гумовими кулями;

- За характером поранення: наскрізні, сліпі, дотикові;

- За видом перелому: дирчаті, краєві, поперечні, косі, гвинтоподібні, скалкові, вклинені;

- З пошкодженням крупних судин, стволових нервів, суглобів;

- З поширеним ушкодженням м’яких тканин.

Для діагностики вогнепального перелому враховуються наявні симптоми: направлення раневого каналу в проекції кістки, деформація і укорочення кістки, патологічна рухомість в ділянці перелому, кісткова крепітація, порушення функції кінцівки, наявність в рані кісткових фрагментів. Діагноз уточнюють проведенням рентгенографії в двох проекціях.



    1. ^ Пошкодження м’яких тканин і їх вплив на перелом, виникнення шоку.

Поширені пошкодження м’яких тканин, судин, нервів, негативно впливають на зростання переломів, сприяє ускладненню раневою інфекцією, шоком, являється причиною високої летальності. Поранення тільки м’яких тканин були причиною раневої інфекції у 18%, при поширених пошкодженнях м’яких тканин і кісток – у 25-30%. Шок являється частим (7,9%) ускладненням при пораненнях нижніх кінцівок у 11,4%, верхньої кінцівки – у 5,1% поранених. Поширені поранення м’яких тканин сприяють ускладненню переломів остеомієлітом, несправжнім суглобом. В роки ВВВ при вогнепальних переломах стегна у 12,3% поранених виникла анаеробна інфекція, у 9,5% - сепсіс, у 31,1% -вогнепальний остеомієліт, смертність становила 9,1%.

    1. ^ Поранення та пошкодження кровоносних судин кінцівок.

Класифікація, клінічна картина.

Класифікація:

а) по виду пошкодженої судини:

- поранення артерії;

- поранення вени;

- поранення артерії і вени

б) по характеру пошкодження судин:

- повний поперечний розрив;

- неповне пошкодження судин;

- бокові і наскрізні поранення;

- дотикові поранення без пошкодження судин

в) по клінічному характеру:

- без первинної кровотечі і пульсуючої гематоми;

- з первинною кровотечею;

- з утворенням пульсуючої гематоми.

Клініка пошкодження судин:

а) місцеві прикмети – кровотеча з рани, послаблення або зниження пульсу на периферії кінцівки, похолодання її та блідість шкіри, болі, порушення функції, прослуховування шуму в місці пульсації гематоми;

б) загальні прикмети – низький кров’яний тиск, частий ниткоподібний пульс і холодна волога шкіра;

в) стадії ішемії:

- компенсована

- декомпенсована

- незворотня

Оптимальний термін відновлення кровообігу 6-8 годин з моменту поранення.

    1. ^ Симптоми і діагностика пошкодження нервів. Особливості іммобілізації при пошкодженні нервів, види допомоги.

50,6% випадків пошкодження нервів поєднується з переломами кісток і пошкодженням магістральних судин. Вогнепальні пошкодження нервів діляться на:

а) анатомічно (повний, частковий) перерив нерва;

б) порушення провідності нервових пучків у результаті ендоневральних гематом або вклинення чужорідних тіл. Клініка залежить від характеру пошкодження і функціонального призначення нерва: порушення чутливості, рухів, вегетативних функцій.

В основу топічної діагностики пошкодження нервів покладена симптоматика випадання функції, властивій області іннервації нервів. При пошкодженні променевого нерва на рівні плеча - кисть і пальці відвисають, відведення великого пальця і стискання кулака неможливі. При пошкодженні серединного нерва відсутнє згинання кисті і пальців, протиставлення великого пальця, згинання кисті в кулак, пронація кисті, яка має форму “лапи мавпи”. При пошкодженні ліктьового нерва відсутнє приведення першого пальця, згинання і розгинання дистальних фаланг – “кігтеподібна кисть”. Пошкодження в області плечового сплетіння проявляється випадом функції м’язів проксимальної або дистальної області і всієї кінцівки.

Каузалгія і трофічні розлади дають привід підозрювати наявність чужорідних тіл і розвиток ранової інфекції. Пошкодження загального малогомілкового нерва приводить до утворення “кінської стопи” (відвисання стопи ), неможливість ходити на п’ятці, втрати чутливості по зовнішній поверхні гомілки і тильній стороні стопи. При пошкодженні великогомілкового нерва випадає ахіловий рефлекс, ходити на пальцях неможливо, чутливість відсутня по задній поверхні гомілки, на підошві і тильній поверхні кінцевих фаланг пальців, наступає атрофія задньої групи м’язів гомілки і підошви. Пошкодження сідничного нерва приводить до повного паралічу стопи і пальців. Можливі поєднання пошкоджень нервів, сухожилків і кісток.

При накладанні транспортної іммобілізації з пошкодженням нервів необхідно прагнути запобігти порочні установки, спроможні розтягуванню м’язів, нервів і формуванню контрактур.

Спеціалізована допомога надається у вигляді накладання швів на епіневрій, термін виконання їх 3-6 тижнів з наступною невротрофічною і функціональною терапією.

Якщо в процесі виконання ПХО нерва в рані не видно, то не варто з метою встановлення діагнозу спеціально шукати його в міжм’язових просторах. У зв’язку з тим, щоб не зшити один кінець нерва з кінцем сухожилка, вологою серветкою обережно знімають з поперечного зрізу сухожилка і нерва згусток, після чого виявляють різницю в їх будові: сухожилок має перламутрово- жовтуватий , а нервові стовбури сіруватого кольору. Під час операції спочатку накладають шви на сухожилки, а потім епіневральні шви на освіжені кінці пересіченого нерва. Спочатку відновлюється больова і температурна чутливість , потім рухи. Відновлення тактильної чутливості наступає через 2-3 роки.



    1. ^ Надання першої допомоги при вогнепальних переломах.

а) Виконують зупинку кровотечі джгутом, тиснучою пов’язкою, при можливості накладання зажимів типа “москіт”, фіксацією сегментів кінцівки в максимальному згинанні.

б) Накладання первинної пов’язки на рану індивідуальним перев’язочним пакетом.

в) Знеболення наркотиками або анальгетиками з індивідуальної аптечки.

г) Виконують іммобілізацію кінцівки підручними засобами, пов’язками, косинкою, фіксацією верхньої кінцівки до грудей, пошкодженої нижньої кінцівки до непошкодженої.

Медичну допомогу надає санінструктор, стрілець-санітар, само- і взаємодопомога.

^ 5.6. Долікарська допомога

Долікарська допомога надається фельдшером на БМП. Вона включає контроль за якістю зупинки кровотечі:

  • поправлення пов’язки, видача антибіотиків;

  • введення знеболюючих аналгетиків, а при необхідності серцевих засобів (кордіамін), проведення реанімаційних заходів;

  • накладання транспортної іммобілізації стандартними шинами із комплекта “Шини” (Б-2). Комплект вміщує: 40 шин Крамера, 20 шин диктових, 10 шин Дітеріхса, 5 шин сітчатих, по 2 підбородочні пращоподібні шини і 2 шапочних головних. Вага комплекта 43кг, розрахований на 50 іммобілізацій - об’єм медичної допомоги в медичній роті.

    1. ^ Лікарська допомога

Лікарська допомога надається в перев’язочних наметах сортувально-евакуаційного відділення, де виконують сортування і виділяють наступні групи поранених: потребуючі лікарської допомоги по невідкладним показанням у перев’язочній (незупинена зовнішня кровотеча, шок з джгутами з відірваними, висячими на шкіряному лоскуті кінцівками); потребуючі лікарняної допомоги в другу чергу (з переломами кісток без ознак шоку), потребуючі покращення транспортної іммобілізації, з ранами і пов’язками , заражені радіоактивними речовинами; легкопоранені з терміном лікування від 10 днів до 1,5-2 місяців підлягають евакуації в ГЛП, легкопоранені з терміном лікування до 4-5 днів, котрі підлягають поверненню в частину або направляються в команду одужуючих; поранені в стані агонії.

В перев’язочних медичної роти виконують:

1) Зупинку кровотечі (встановлення показників для накладання джгута, перевірка тривалості накладеного джгута на кінцівки, затискування судин затискачем і перев’язка або прошивання лігатурою, туга тампонада, накладання джгута по Герша-Жорова).

2) Відсікання кінцівки, висячої на клапті шкірі, введення антибіотиків і правцевого анатоксину, прошивання рани.

3) Введення знеболюючих серцевих засобів, новокаїнової блокади, переливання кровозамінників, крові, усунення недоліків транспортної іммобілізації.

^ Техніка місцевої (короткої) новокаїнової блокади.

Потерпілий лежить на спині. В місці проекції перелому збоку від магістральних судин і нервів вколюється голка до місця перелому в гематому, про що свідчить відсмоктана в шприц темна кров. В гематому вводять до 40мл 1% розчину новокаїну ( при переломі стегнової кістки), 15-20 мл – при переломі плечової, великогомілкової кістки. Голку виймають і накладають асептичну пов’язку.

^ Техніка футлярної новокаїнової блокади.

Потерпілий лежить на спині. Довгою голкою на шприці проколюють м’які тканини до кістки на 12см вище від місця перелому по зовнішній або передній поверхні кінцівки і вводять 150мл 0,25% розчину новокаїну в передній фасціальний футляр, а потім голку витягують на 3см назад і просовують по задній поверхні кістки в задній футляр, куди також вводять 150мл 0,25% розчину новокаїну. Місце пункції обробляють йодною настойкою і заклеюють.


    1. ^ Зміст кваліфікованої допомоги в медичній роті.

Дане питання вивчається в палатах під час клінічного розбору хворих, в операційній, перев’язочній, гіпсовочній.

В процесі сортування виділяють наступні групи поранених:

1) потребуючі кваліфікованої хірургічної допомоги по невідкладним показникам (незупинена або зупинена джгутом кровотеча, шок, відрив або розчавлення кінцівки, анаеробна інфекція, комбіновані пошкодження, агонуючі поранення);

2) підлягають евакуації в хірургічний госпіталь ( поширені пошкодження м’яких тканин, важкі пошкодження з закритими переломами кісток передпліччя, кисті, ступні, ампутованими кінцівками);

3) підлягають евакуації в СВПХГ для поранених в кінцівки: - з пошкодженням трубчатих кісток і крупних суміжних суглобів в поєднанні з поверхневими (II-IIIА ступені до 10% від площини) або глибокими (IIIБ-IVст. до 2% площини) опіками; - переломами кісток тазу без пошкодження тазових органів; - пошкодження крупних судин і нервів кінцівки;

4) підлягають евакуації в ГЛП : пошкодження кисті, ступні, однієї кістки передпліччя, ключиці та інше;

5) легко поранені, котрі можуть бути залишені в команді одужуючих в медичній роті і з терміном лікування 8-10 днів.

Пораненим, які підлягають евакуації, повторно вводять антибіотики, знеболюючі засоби, виконують новокаїнові блокади, покращують транспортну іммобілізацію. Крім військових госпіталів поранені з медичної роти будуть евакуйовані на бази обласних лікарень, бази науково-дослідних інститутів.

Зміст кваліфікованої хірургічної допомоги при пораненнях кінцівок :

- перев’язка артеріальної судини, при побічних пошкодженнях судин – судинний шов, при повних пошкодженнях магістральних судин – тимчасове шунтування;

  • хірургічна обробка рани при відривах кінцівки або ампутація при нежиттєздатності кінцівки;

  • повний об’єм протишокових і реанімаційних заходів при анаеробній інфекції – подовжні розрізи або ампутація кінцівки;

  • при комбінованих пошкодженнях - первинна хірургічна обробка рани.

Кваліфікована хірургічна допомога в залежності від військових обставин може бути надана тільки по невідкладним показникам або в повному обсязі, або надається рухомими загонами. При хірургічній обробці ран видаляють видимі чужорідні тіла, вільні малі кісткові уламки, промивають рану асептичними розчинами, обколюють рану антибіотиками. Ефективно в профілактиці гнійної інфекції внутрішньо- кісткове введення антибіотиків.


    1. ^ Зміст спеціалізованої хірургічної допомоги

Дане питання вивчається в палатах і в операційній. Спеціалізована хірургічна допомога вміщує первинну хірургічну обробку рани, репозицію і фіксацію уламків (навскіс пластинками, внутрішньо- кістково металевими стержнями, дистракційно-компресійними апаратами), приточне дренування, лікувальну іммобілізацію. Після операції проводять інтенсивну інфузійну антибіотикотерапію.

Лікування закритих переломів проводиться консервативними і оперативними методами. При вогнепальних переломах, як правило, накладають первинні і відстрочені (етапні) або вторинні (ранні, пізні) шви.

При пошкодженні судин і некомпенсованій ішемії відновлення кровообігу (не пізніше 6-8 годин) виконують циркуляторним швом по Карелю, або з допомогою апарата для механічного зшивання (АСУ-8), або аутовенопластикою, судинним протезом.

При вторинних кровотечах – перев’язку судини в рані або на протязі.

Для профілактики раневої інфекції застосовують великі дози антибіотиків ( внутрішньом’язево, внутрішньовенно, внутрішньоартеріально, внутрішньокісно). Застосовують магнітне поле, промені лазера під час і після ПХО.


    1. ^ Частота, класифікація поранень кисті. Принципи лікування.

Дане питання вивчається в ліжку хворого, в перев’язочній, операційній, вивчаються клінічні та рентгенологічні особливості пошкодження. У вивченні даного питання керуються наступними відомостями частоти поранень кисті – 25%. Класифікація:

а) обмежені (75%);

б) поширені (21%);

в) руйнування кисті (4%) – кисть втрачає призначення, як орган.

Принципи лікування кисті:

а) максимально бережливе відношення до тканин, фаланг;

б) відновлення пошкоджених анатомічних структур;

в) раннє комплексне функціональне лікування ( ЛФК, фізіотерапевтичне лікування).

При переломах фаланг, п’ястних кісток, виконують металевий остеосинтез ( широко використовується спиця Кіршнера), цілісність сухожилків відновлюється накладанням швів Кюнео, Бенеля та інших ( ранній шов до 15-20 годин, відстрочений – до 20 днів). Шов шкіри в більшості випадків повинен бути первинним, при поширених дефектах, нагноюванні – рану залишають відкритою з наступним накладанням відстрочених, вторинних швів або пластично заміщують дефект.

Іммобілізація зйомною гіпсовою шиною або спеціальними дюралієвими шинами із набора для пошкодження кисті, а також пластмасовими шинами. Іммобілізація продовжується до трьох тижнів. Поранені з обмеженими пошкодженнями м’яких тканин лікуються в госпіталі ЛП, поранені з наскрізними кульовими пораненнями без значних пошкоджень кісток, м’яких тканин, при відсутності запальних явищ в рані не підлягають ПХО, а обмежуються антисептичною обробкою рани, інфільтрацією кругом рани антибіотиками, лікувальною іммобілізацією.


    1. ^ Частота, класифікація, особливості лікування поранень ступні.

Частота поранень ступні 6-8%

Класифікація :

а) обмежені ушкодження м’яких тканин;

б) обмежені ушкодження м’яких тканин з одночасним переломом кісток ( переломи, переломовивихи);

в) поширені ушкодження м’яких тканин або повний некроз (тильна поверхня, підошвенна);

г) руйнування ступні.

При поранені ступні ранева інфекція виникає частіше ніж при поранені кисті (забруднення стоп, відносна гіпоксія тканин). Принципи ПХО ступні полягають у збережені тканин для забезпечення її опорності, розсікання тильного і фіброзного підошвеного апоневроза з приточним дренажом рани, висічення нежиттєздатних тканин, інфільтрація тканин антибіотиками. При переломах кісток – металевий остеосинтез, при дефектах шкіри – пластика.


    1. ^ Вогнепальні поранення суглобів. Частота та класифікація.

По даним ВВВ поранення суглобів відмічалось у 8% по відношенню до всіх поранених (колінний суглоб – 33%, ліктьовий – 21%, гомілковоступневий – 17%, плечовий – 14%, кульшовий – 4,2%).

Класифікація:

а) проникаючі поранення – 71%,

б) непроникаючі – 29%;

в) точкові, наскрізні із значним пошкодженням тканин по ходу раневого каналу (зяючі), дотикові;

г) без пошкодження, з незначним пошкодженням з руйнуванням суглобових кінців кісток;

д) без пошкодження і з пошкодженням судин, нервів. Пошкодження губчатої речовини епіфіза може носити характер роздавлення, дірчатого або жолобкового перелому і дефекту кістки.

^ Принципи і особливості надання медичної допомоги на етапах медичної евакуації при пораненнях суглобів.

До баз обласних лікарень, шпиталів зміст надання первинної медичної, лікарської і кваліфікованої хірургічної допомоги нічим не відрізняється від допомоги при пошкодженнях сегментів кінцівок.

Тактика і зміст спеціалізованої хірургічної допомоги залежить від характеру пошкодження суглобів:

  • при пораненнях суглобів, які не супроводжуються значним руйнуванням м’яких тканин (точкові поранення) хірургічна обробка не показана – пунктують суглоб, видаляють кров і вводять антибіотики з наступною іммобілізацією гіпсовою циркулярною пов’язкою;

  • при зяючих наскрізних пораненнях суглобів проводять ПХО рани з висіканням пошкоджених тканин, розрізають гематоми, сліпі кишені, краї суглобів капсули освіжають, проводять туалет порожнини суглоба, при пошкодженні – відновлення цілісності зв’язок, встановлюють протічне дренування, на шкіру накладають відстрочений, первинний або вторинний шви;

  • при поширених пошкодженнях м’яких тканин і суглобових кінців виконується первинна резекція суглоба ( на суглобах верхніх кінцівок виконують часткову резекцію, нижніх – повну);

  • ампутацію проводять при явищах відсутності життєздатності кінцівки, при пошкодженні нервово-судинного пучка, значних дефектах м’яких тканин і руйнуванні суглобових кінців.

При проникаючих пораненнях суглобів в роки ВВВ оперовано – 48,4%. Первинна хірургічна обробка (ПХО) ран проводилась у 80-90% всіх поранених у суглоби, первинна артротомія і резекція суглобу – 8-15%, ампутація – у 1,3-4,7%.

^ Ускладнення при пораненнях суглобів і їх лікування.

Дане учбове питання вивчається в палатах у хворих з гострими пошкодженнями суглобів. В основу вивчення даного питання покладені дані літератури.

Ускладнення:

  • пошкодження судин – у 2,7% при пораненнях верхніх кінцівок, у 4,6% - нижніх;

  • пошкодження нервів - у 11,9% при поранені суглобів верхніх кінцівок, у 6,2% - нижніх;

  • анаеробна інфекція - у 0,9% при непроникаючих, у 3,7% при проникаючих пораненнях суглобів;

  • шок при пораненнях суглобів нижньої кінцівки у 2-2,5 рази частіше ніж верхньої;

  • запальні процеси (серозні, серозно-фіброзні, гнійні), емпієми, флегмони, панартрити з параартикулярними флегмонами, нариви, остеоартрити;

  • віддалені ускладнення – контрактури.

Частота ускладнень по локалізації: плечовий суглоб – у 49%, ліктьовий – у 47,2%, кульшовий – у 76,2%, колінний – у 58,7%, гомілково-ступневий – у 65,3% поранених.

Лікування ускладнень поранень суглобів – пункція суглоба з промиванням антисептичними і антибактеріальними речовинами (краще протічний дренаж), артротомія, сіновектомія, резекція суглобів, ампутації.


    1. ^ Ампутації і реампутації. Показання і методи виконання.

Дане питання вивчається в палаті у хворих з дефектами сегментів кінцівок, а також шляхом опитування, вивчення таблиць. Вивчення даного питання базується на даних літератури.

Частота ампутацій по даним різних країн різна, що вірогідно визначається канонами військово-медичної доктрини:

  • в період світової війни від 36,7% (США) до 2,7% (Німеччина);

  • у другу світову війну від 12% (Німеччина) до 0,85% (США);

  • у ВВВ – у 11,9% поранених.

Показання до ампутації:

А) Первинні – розчавлення, відрив кінцівки, пошкодження магістральних судин.

Б) Вторинні – тромбоз артерій, гнійні ускладнення, анаеробна інфекція.

Реампутацію проводять у зв’язку з порочними культями і їх хворобами. Як правило, ампутації проводять лоскутним методом, лише при гнійних ускладненнях анаеробною інфекцією – гільйотинним. На рану накладають первинно відстрочені або вторинні шви.

При вибухових пошкодженнях кінцівок ампутацію рекомендується виконувати на рівні зони пошкодження м’яких тканин – комоції і контузії, ампутації на рівні первинної зони приводять до необхідності реампутацій у 80% хворих.


    1. ^ Функціональне лікування при поранені кінцівок.

Дане питання вивчається в палатах, фізіотерапевтичному кабінеті, залі ЛФК. В основу вивчення даного питання покладені дані літератури. Позитивним функціональним і анатомічним результатам при лікуванні поранень і закритих пошкоджень кінцівок сприяє функціональне лікування: ЛФК, фізіотерапевтичні процедури, масаж. Лікувальна фізкультура складається із індивідуальних пасивних і активних вправ, які проводяться в палатах або перев’язочних і групових вправах в кабінетах лікувальної фізкультури. Фізичні вправи назначають вибірково з урахуванням характеру травми і специфіки військово-професіональної належності пораненого. Фізіотерапія призначається в залежності від показання у вигляді світлових, теплових, електротерапевтичних і водних процедур.



    1. ^ Транспортна іммобілізація при пошкодженні кінцівок.

Призначення транспортної іммобілізації : профілактика шоку, попередження розповсюдження інфекції, профілактика додаткової травматизації тканин, попередження вторинної кровотечі.

^ Показання для транспортної іммобілізації:

а) пошкодження кісток і суглобів;

б) пошкодження крупних судин і нервів;

в) поширені пошкодження м’яких тканин, синдром тривалого розчавлення;

г) поширені опіки та відмороження.

^ Правила накладання транспортної іммобілізації.

Фіксуємо не менше двох суміжних суглобів по обидві сторони області пошкодження, при переломі стегнової і плечової кістки – три суглоби;

  • наявність м’якої прокладки між шиною і кінцівкою;

  • іммобілізація пошкодженої кінцівки в середньому фізіологічному положенні;

  • шини накладають поверх одягу та взуття.

Із вмісту медичної військової сумки використовують косинки, бинти для накладання пов’язки Дезо. Вказується на можливість авто іммобілізації верхньої кінцівки до грудної клітини, нижньої пошкодженої кінцівки до непошкодженої. Також вказується на можливість застосування підручних засобів для транспортної іммобілізації (саперної лопати, рушниці, дошок, палок та інше). Іммобілізацію на полі бою виконують санітар-інструктор роти, стрілок-санітар, у порядку взаємо- та самодопомоги.

^ Правила накладання косинки: косинку підводять під верхню кінцівку таким чином, щоб коротший кінець був звернений в сторону ліктьового суглобу пошкодженої кінцівки, довгі кінці зв’язують двома вузлами позаду шиї, короткий кінець завертають наперед і фіксують до одягу англійською шпилькою.

^ Накладання пов’язки Дезо. Показання: пошкодження плечового пояса, плечового суглобу, плеча. Перед тим, як накладати пов’язку Дезо бинт необхідно утримувати в руці протилежній стороні пошкодження потерпілого. Верхню кінцівку укладають на передній поверхні грудей з зігнутим передпліччям під кутом 90 градусів. В пахову впадину укладається ватний валик з ціллю попередження привідної контрактури. Круговим туром, починаючи з протилежної пахової ділянки, фіксують плече до грудної кістки, потім туром поверх надпліччя спереду назад і кругом ліктьового суглобу в пахову область фіксують передпліччя, продовжуючи хід бинта по поверхні спини на надпліччя ззаду наперед, по передній поверхні плеча і передпліччя фіксуючи їх до грудної клітини. Останнім круговим туром поверху грудей і плеча фіксують всі попередні тури бинта. Так повторюють 3-4 рази. В правильно накладеній пов’язці Дезо окреслюється два трикутники спереду і ззаду.

Іммобілізація кисті. Виконується за допомоги драбинкової або диктової шин. В кулак укладають великий жмут вати або ватно-марлевий валик. Великий палець повинен нахилятись до третього, кисть в легкій тильній флексії, долоня повернена до живота. Кисть укладають на драбинкову або фанерну шину до верхньої третини передпліччя і фіксують бинтом.

Іммобілізація передпліччя. Виконують іммобілізацію драбинковою або імпровізованою шиною із підручних засобів. Ліктьовому суглобові придають кут 90 градусів, середнє положення між пронацією і супінацією, при пошкодженні ліктьового суглобу – супінація. Шину укладають по тильній стороні від п’ястно-фалангових суглобів до верхньої третини плеча. Крім драбинкової шини також використовують шини із підручного матеріалу, які зв’язують під прямим кутом “хрест на хрест”.

^ Транспортна іммобілізація при пошкодженні плеча, плечового суглобу та плечового поясу. Виконується за допомоги драбинкової металевої пластинчатої шини від п’ястно-фалангових суглобів до медіального краю протилежної лопатки. Передпліччя в середньому положенні між пронацією і супінацією зігнуте в ліктьовому суглобі під прямим кутом. Драбинкову шину підготовлюють до накладання: м’яка прокладка і дві шворки на одному з кінців шини. Моделюють шину на собі, попередньо змірявши відстань від п’ястно-фалангових суглобів до ліктьового відростку. Звертають увагу на особливості фіксації бинтом до шини в області ліктьового суглобу – восьми подібне бинтування плечового суглобу – колосоподібною пов’язкою. Транспортну іммобілізацію студенти виконують на собі.

^ Транспортна іммобілізація нижньої кінцівки.

Транспортну іммобілізацію виконують в палаті на хворих. При пошкодженні ступні і гомілково-ступневого суглобу іммобілізацію виконують сітчатою драбинковою шиною по підошвеній поверхні від кінчиків пальців до верхньої третини гомілки. При пошкоджені гомілки іммобілізація здійснюється від кінчиків пальців до верхньої третини стегна двома драбинковими шинами і однією диктовою шиною: одна по підошвеній поверхні ступні, задній поверхні гомілки і стегна, дві – медіальній і латеральній поверхні. Вказують на можливість використання імпровізованих шин і підручних засобів.

При пошкодженні стегна , колінного і кульшового суглобів іммобілізацію здійснюють шиною Дітеріхса: спочатку виконують примірку бокових шин таким чином, щоб її кінці виступали віддалено на 8-10 см. Вісімкоподібними турами фіксують підступник, в його раму вводять кінці бокових шин, укладають по задній поверхні диктову жолобкову шину, в області кісткових виступів – м’які ватно-марлеві прокладки. Бокові шини фіксують пасками. Закріплюють закрутку і по ходу годинникової стрілки виконують витягання до моменту рівності обох нижніх кінцівок. Додатково фіксують шини круговими турами бинта.

  1   2




Похожие:

Міністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено» iconТернопільський національний педагогічний університет
Повідомляємо вас, що 10 11 квітня 2008 року Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка проводить...
Міністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено» iconІнформаційний лист
«Економіка, соціологія, теорія та практика охорони здоров’я» 12-13 квітня 2012 року. Запрошуємо до участі представників академічних...
Міністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено» iconМіністерство освіти І науки україни харківський національний економічний університет інформаційний лист Шановні колеги!
Кафедри українознавства та філософії І політології Харківського національного економічного університету запрошують узяти участь у...
Міністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено» iconКазаков юрій Миколайович
...
Міністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено» iconФразеологічна комісія при Міжнародному комітеті славістів Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського Факультет української філології
Міжнародному комітеті славістів, факультет української філології Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського...
Міністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено» iconПроблемы теории и практики
...
Міністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено» iconПоложення про проведення фіналу 23-го, півфіналів 24-го, 1/4 фіналу 25-го, 1/8 фіналу 26-го та 1/16 фіналів 27-го чемпіонатів України з заочних шахів Мета змагань
Керівництво проведенням змагань здійснюється департаментом фізичного виховання та неолімпійських видів спорту Міністерства України...
Міністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено» iconWww economycs narod ru Міністерство освіти та науки України

Міністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено» iconWww phylosophy narod ru Міністерство освіти та науки України

Міністерство охорони здоров’я національний медичний університет україни імені о. О. Богомольця «Затверджено» iconРішення міжнародної науково-практичної конференції " Екосистемні І морфоеволюційні дослідження молюсків" (Житомир, 13-15 травня 2004 р.)
Житомирського державного університету імені Івана Франка при організаційній підтримці Інституту зоології нан україни ім. І.І. Шмальгаузена,...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©podelise.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов