Зельману Абрахаму Ваксману icon

Зельману Абрахаму Ваксману



НазваниеЗельману Абрахаму Ваксману
Дата конвертации29.07.2012
Размер22.04 Kb.
ТипДокументы

У 1952 році Нобелівську премію "за відкриття стрептоміцину, першого антибіотика, ефективного проти туберкульозу" було присуджено американському вченому українського походження Зельману Абрахаму Ваксману (1888-1973). Американський мікробіолог українського походження З. Ваксман народився в с. Нова Прилука Липовецького району Вінницької області. Його батько, Якоб Ваксман, був орендарем земельної ділянки і з молодих років залучав сина до виконання земельних робіт. Це сприяло формуванню в нього поваги до землі. За допомогою домашніх учителів З. Ваксман засвоїв курс початкової школи, блискуче склав іспити і був зарахований до Одеської гімназії, яку закінчив з атестатом найвищого (п'ятого) ступеня. За законами Російської імперії З.Ваксман, як єврей, не мав можливості здобути вищу освіту, тому в 1911 році емігрував до Америки, де жили його сестри.

У 1911 році З. Ваксман вступає до сільськогосподарського коледжу в м. Рутгерсі, після закінчення якого отримує ступень бакалавра і починає займатися науковими дослідженнями з вивчення бактеріології ґрунту на сільськогосподарській експериментальній станції в Нью-Джерсі. У 1918 році З. Ваксман отримує ступінь доктора філософії в галузі біохімії в Каліфорнійському університеті. Пізніше працює знову в університеті м. Рутгерса, обіймаючи посади доцента, професора з мікробіології ґрунту і завідувача кафедри мікробіології. З 1949 по 1968 рік працює директором Інституту мікробіології при цьому університеті.

На всіх етапах своєї діяльності З. Ваксман вивчає бактеріологію та біохімію ґрунту. Вже у 1915 році виділяє з ґрунту один із видів актиноміцетів - гріцеус. Продовжуючи дослідження мікроорганізмів ґрунту в пошуку нових антибіотиків, З. Ваксман та його співробітники виділили близько 10 тисяч різних ґрунтових мікробів. 1943 рік виявився найпліднішим, коли з штаму актиноміцету, який описав ще у 1915 році З. Ваксман, виділили активну речовину під назвою стрептоміцин.
Цей антибіотик мав такі позитивні властивості:

  1. Виявляв виражену протимікробну дію на бактерії та палички. За спектром протимікробної активності стрептоміцин перевищував відомий на той час пеніцилін.

  2. Стрептоміцин мав виражену протитуберкульозну активність.

Таким чином З. Ваксман і співробітники вперше у світі відкрили новий ефективний засіб для лікування туберкульозу. На сьогодні стрептоміцин рідше застосовують у лікуванні туберкульозу через його виражені побічні ефекти. Проте стрептоміцин був першим ефективним протитуберкульозним лікарським засобом, який урятував життя багатьом хворим.

До З. Ваксмана в лабораторію надходило багато листів з проханням прислати стрептоміцин для лікування хворих на туберкульоз. Нікому професор не відмовляв. Уже в 1949 році З. Ваксману вдалося налагодити масове виробництво стрептоміцину. Найразючіші результати отримали у лікуванні туберкульозного менінгіту, так званого "військового туберкульозу", свіжого легеневого туберкульозу.


Під час нагородження З. Ваксмана член Нобелівського комітету А. Вольгрен із Каролінгського інституту в Стокгольмі відзначив: "На відміну від відкриття пеніциліну професором Олександром Флемінгом, яке значною мірою зумовив випадок, одержання стрептоміцину було результатом тривалої систематичної праці великої групи вчених". А. Вольгрен вітав З. Ваксмана як "одного з найвидатніших благодійників людства".




Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©podelise.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов