Софія Василівна перша російська жінка-професор математики народилася 3 січня (за старим стилем) 1850 року в Москві в сім\

Софія Василівна перша російська жінка-професор математики народилася 3 січня (за старим стилем) 1850 року в Москві в сім'ї Корвін-Круковських



НазваниеСофія Василівна перша російська жінка-професор математики народилася 3 січня (за старим стилем) 1850 року в Москві в сім'ї Корвін-Круковських
Дата конвертации29.07.2012
Размер40.91 Kb.
ТипДокументы

Софія Василівна - перша російська жінка-професор математики - народилася 3 січня (за старим стилем) 1850 року в Москві в сім'ї Корвін-Круковських. Батько Софії Василь Васильович, отримавши свідоцтво про дворянство, успадкував подвійне прізвище, що належить до старовинного аристократичного роду; мати Софії Єлизавета Федорівна була онукою петербурзького академіка, астронома Федора Івановича Шуберта і донькою почесного академіка Федора Федоровича Шуберта).

Пізніше Софія Ковалевська говорила, що пристрасть до науки вона отримала від предка, угорського короля Матвія Корвіна, любов до математики, музики і поезії від діда Шуберта, вільну і свободолюбиву вдачу - від Польщі, потяг до мандрування і невміння підкорятися загальноприйнятим звичаям - від прабабки циганки, а все інше - від Росії.

Софія була середньою з трьох дітей у сім'ї, мала сестру Анну та брата Федора. Коли дівчинці було шість років, батько вийшов у відставку і поселився в своєму родовому маєтку Палібіно, у Вітебській губернії.

Дівчинці для занять найняли вчителя. Спочатку арифметика аніскільки не зацікавила Соню, хоча їй дуже легко давався цей складний предмет. І її вчитель Йосиф Малевич доклав максимум зусиль, щоб зацікавити свою ученицю наукою про числа.

Два з половиною роки вона займалася арифметикою, потім пройшла курс алгебри простудіювавши популярний у той час двотомник Бурдона, (за яким у той час займалися студенти Паризького університету) вже в середині курсу її вчителю довелося почати викладати їй основи геометрії, а на шостому році навчання приступила до вивчення стереометрії - науки про геометричні фігури в просторі.

У своїх спогадах Ковалевська писала про цікавий випадок, що збудив в ній інтерес до чисел. На дитячу кімнату у батьків не вистачило шпалер, і стіни в ній обклеїли листами з виданих у той час популярних лекцій Остроградського про інтегральне числення. Незрозумілі, таємничі формули на стінах дитячої кімнати привернули увагу маленької дівчинки, і нерідко вона проводила перед ними цілими годинами, намагаючись зрозуміти загадкове значення знаків і навіть знайти той порядок, в якому листи повинні були слідувати один за одним. І хоча багато що, звичайно, залишалося для неї неясним, але, цілком можливо, що ці формули на рівні підсвідомості збереглися в її пам'яті надовго.

У 14 років Соня самостійно починає вивчати фізику, продовжує займатися тригонометрією. Пізніше вона почала думати над поняттями тангенса і синуса і самостійно розгадала їх значення. Професор Тирнов, дізнавшись, що дівчинка без допомоги зуміла відтворити тригонометричні формули, назвав її другим Паскалем.

Стало ясно, що у Софійки безумовні здібності до вищої математики і їй необхідно всерйоз вивчати цю науку. Вона починає займатися в Петербурзі у одного з найосвіченіших педагогів того часу - професора Страннолюбського.


У 1863 році при Маріїнськой жіночій гімназії були відкриті педагогічні курси з відділеннями природно-математичним і словесним. Сестри Софія та Анюта горіли бажанням потрапити туди вчитися. Їх не зупиняло навіть те, що для цього необхідно вступити у фіктивний брак, оскільки незамужніх не приймали. Кандидата в чоловіки шукали серед різночинців і збіднілих дворян. Відтак, щоб мати нагоду отримати освіту 18-річна Софія фіктивно вийшла заміж (згодом брак став справжнім) за ученого-палеонтолога і видавця Володимира Ковальовського, котрий був старшим за неї на 8 років.

Доступ жінкам в Петербурзький університет у той час був закритий. Консервативно налаштовані наукові кола Росії категорично заперечували проти навчання жінок, і тому Ковальовські виїжджають за кордон. Там Софія відвідує лекції знаменитого вченого Бунзена, Гельмгольца, індивідуально займається у видатного математика, професора Берлінського університету Карла Вейерштрасса, працює в лабораторії хіміка Бунзена - найвідоміших учених Німеччини, готує роботи для отримання диплома доктора математики.

Зиму 1873 і весну 1874 року Ковалевська присвятила дослідженню "До теорії диференціальних рівнянь в похідних".

Робота Ковалевської викликала захоплення учених. Пізніше встановили, що аналогічний твір ще раніше Ковалевської написав знаменитий учений Франції Огюстен Коші.Тому це дослідження стало уточненням до теореми Коші, що увійшла до основного курсу математичного аналізу під назвою теореми Коші - Ковалевської. За свої наукові праці Ковалевська отримала наукове звання. Рада Геттінгенського університету присудила їй ступінь доктора філософії по математиці і магістра витончених мистецтв "з найвищою похвалою".

У 1874 році Ковалевська повернулася в Росію, але тут умови для занять наукою були значно гіршими, ніж в Європі. Софія Василівна поринула в атмосферу суспільних інтересів, буваючи в театрах і літературних гуртках, користуючись величезним успіхом як жінка-учений. Не отримавши можливості займатися на батьківщині наукою (мала право тільки викладати арифметику в жіночій гімназії), Ковалевська стала співробітничати в газеті "Новий час", виступаючи як науковий оглядач і театральний критик. З її літературного доробку відомі повість "Нігіліст" (1884), драма "Боротьба за щастя", сімейна хроніка "Спомин дитинства" (1890), де авторка розказує про садибний побут 1860-х рр. про свою сестру А. В. Корвін-Круковську (по чоловіку Жаклар), учасницю Паризької Комуни, про Ф. М. Достоевського.

У цей час фіктивний брак Софії став справжнім. Восени 1878 року у Ковалевських народилася донька.

Одужавши після пологів, Софія Василівна продовжує наполегливу наукову працю, читає лекції в Лондоні, Парижі, Цюріху, викладає в Стокгольмському університеті. Чудово зарекомендувавши себе в університеті, вона була призначена ординарним професором і протягом 1884 - 1890 рр. прочитала 12 курсів. Крім занять педагогічною діяльністю співробітничала в журналі "Acta mathematica", займалася науковою і літературною роботою.

"Я все моє життя не могла вирішити: до чого у мене більше схильності - до математики чи до літератури?" , - говорила Ковалевська.

За роботу "Задача про обертання твердого тіла навколо нерухомої точки" Паризькою академією наук їй була присуджена почесна премія Бордена, потім за продовження цієї теми Ковалевська стала лауреатом премії Шведської АН. У 1889 році Софія Ковалевська стала першою жінкою членом-кореспондентом Петербурзької академії наук фізико-математичного відділення.

Протягом всього свого життя Софія Ковалевська відстоювала своє святе право - бути вченим, професором, дослідником нарівні з чоловіками. І їй це вдалося. Якщо перерахувати всі досягнення Ковалевської, всі її успіхи і нагороди, пригадати почесті, надані їй науковим світом, важко повірити, що ця жінка прожила на Землі всього сорок один рік. Вона померла 29 січня 1891 року в Стокгольмі.




Похожие:

Софія Василівна перша російська жінка-професор математики народилася 3 січня (за старим стилем) 1850 року в Москві в сім\{ Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року, крім частини

Софія Василівна перша російська жінка-професор математики народилася 3 січня (за старим стилем) 1850 року в Москві в сім\Ця жінка стала легендою ще за життя
Рі найпівнічнішої нідерландської провінції Фрісландії, в сім'ї капелюшника. Вона виросла писаною красунею з відмінною фігурою, великими...
Софія Василівна перша російська жінка-професор математики народилася 3 січня (за старим стилем) 1850 року в Москві в сім\20 березня 2005 року
Анкета для участі у семінарі з побудови медійних кампаній, спрямованих на ефективне вирішення тютюнових проблем (8-10 квітня 2005...
Софія Василівна перша російська жінка-професор математики народилася 3 січня (за старим стилем) 1850 року в Москві в сім\Конкурс «А ну ка, математики!» Составили: учителя математики Сорокина Н. В., Шагова Т. В
Велико значение математики в повседневной жизни человека. Математика возникла из повседневной практики, из жизненных нужд людей в...
Софія Василівна перша російська жінка-професор математики народилася 3 січня (за старим стилем) 1850 року в Москві в сім\Конкурс «А ну ка, математики!» Составили: учителя математики Сорокина Н. В., Шагова Т. В цель
Велико значение математики в повседневной жизни человека. Математика возникла из повседневной практики, из жизненных нужд людей в...
Софія Василівна перша російська жінка-професор математики народилася 3 січня (за старим стилем) 1850 року в Москві в сім\Частина перша

Софія Василівна перша російська жінка-професор математики народилася 3 січня (за старим стилем) 1850 року в Москві в сім\Моя перша любов

Софія Василівна перша російська жінка-професор математики народилася 3 січня (за старим стилем) 1850 року в Москві в сім\Протокол заседания рмо учителей математики от 26 марта 2010 года. Присутствовало 20 человек. Повестка дня
По первому вопросу слушали учителя математики Фоминской сош Низову Н. А. «Здоровьесбережение на уроках математики»
Софія Василівна перша російська жінка-професор математики народилася 3 січня (за старим стилем) 1850 року в Москві в сім\Позовна заява (адміністративний позов)
Рішенням Івано-Франківської міської ради (XXXIX сесія) п’ятого демократичного скликання від 25. 02. 2009 року затверджено «Програму...
Софія Василівна перша російська жінка-професор математики народилася 3 січня (за старим стилем) 1850 року в Москві в сім\10 січня інформатика
Розклад проведення ІIІ етапу Всеукраїнських олімпіад в Тернопільській області в 2011 році
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©podelise.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов